Автор   Стаття 
Статті Бриколаж  —  Голос нації  —  Незалежність - це...
Володимир Орлов
Дата публікації 14 лютого 2004 р.
Незалежність - це...

Незалежність — це коли ти з’явився на світ у пологовому, де немає найстерильніших на землі прусаків, зате є одноразові шприци і пелюшки.

Незалежність — це коли твій батько піде до ЗАГСу, аби отримати документ, що ти насправді народився і що тебе назвали на честь діда Ригором, тітонька, котра сидить там, спокійно випише йому цей документ, а не витягне зі стола „Справочник личных имён народов СССР” і не буде, розмахуючи ним, істерично пояснювати твоєму батькові, що він без проблем може назвати сина Файзулою чи навіть Мамаєм, а ось Ригором — не можна, оскільки такого імени просто не існує у природі (а існує нормальне людське ім’я Григорій).

Незалежність — це коли ти підеш до школи і тебе будуть навчати твоєю мовою (а дівчинку Гражинку, котра подобалася тобі у дитячому садку, — її мовою, а твого сусіда Мішу, татка котрого звати Ісааком, — його, а иншого твого сусіда Альошу, батьки котрого приїхали сюди, бо у їхньому місті на Волзі, щоб купити малому молока, треба займати чергу о п’ятій годині ранку, — його). Тебе будуть вчити твоєю мовою, а для цього твоїм татові і мамі не треба буде все літо збирати по квартирам батьків заяви, котрі не те щоб не хотіли навчати своїх дітей як твої тато і мама, а просто ніколи про це не думали, бо виросли при інтернаціоналізмі. І ці заяви не треба буде губити тричі директорові і двічі — секретарці, і у перший вересневий день ти не почуєш на урочистій лінійці, що „год от года хорошеет материально-техническая база нашей школы”, а прийшовши до свого класу не дізнаєшся, що дякуючи неухильному клопотові партії і уряду, у вас на всю клясу лише одне читання і дві „математики” рідною мовою.

Незалежність — це коли твоя дружина не буде змагатися за право носити ім’я Павлика Морозова чи Олександра М’ясникова, бо всі ви добре знаєте, як любив свого татка Павлик і як любив білорусів М’ясников.

Незалежність — це коли ти будеш студентом і на лекції по вищій математиці твій смаглявий одноліток з Мадагаскару, який навчається за гроші своєї, а не твоєї країни, нахилиться до тебе і запитає, що значить слово „вірогідність”, і ти французською поясниш йому.

Незалежність — це коли ти будеш служити у війську не далі прикордонного міста чи села твоєї землі, зате тебе ніколи не примусять фарбувати траву і прибирати територію „вот от сюда и до обеда”. У неділю ти можеш приїхати до батьків чи до своєї дівчини, зате ніхто не назве тебе „бульбашом”, а твого лруга — „чорнодупим” за те, що ви думаєте і розмовляєте ві сні по-своєму, а відмінники бойової і політичної підготовки не будуть у процесі цієї підготовки робити тобі „велосипеда”, і тобі ніколи не загадають гострити саперну лопатку, щоби окопатися в Баку чи Тифлісі.

Незалежність — це коли твоя дівчина скаже, що хоче на вихідні до Відня, і ти з чистим сумлінням обіцяєш їй, що у суботу ви вип’єте кави напроти палацу Шонбрун, і знаєш, що перед вашою мандрівкою ніхто не випитуватиме у тебе, чи був ти у дитинстві жидом, і так само, чи був раніше закордоном, коли вернувся звідти і з якою метою.

Незалежність — це коли у поминальний день, ти ідеш на могилки і знаєш, що поставиш свічку і покладеш квіти, а не станеш співучасником випробовування балончика з нервово-паралітичним газом чи нової моделі гумового кийка.

Незалежність — це коли твій син приніс зі школи п’ятірку по гісторії і ти хвалиш його за цю п’ятірку, бо знаєш, що він отримав її з того предмету, котрий розказує не про Льодове бойовисько і перемогу колективізації, а про Грюнвальдську битву, котра врятувала твій народ від смерти, і кажуть правду про владу, котра розстріляла твого діда і задушила голодом твою бабусю.

Незалежність — це коли до тебе завітає співак із Ню-Йорка, і ти вип’єш із ним гарну чарчину вишневої, і після цікаві дядьки у цивільному не запропонують тобі докладно написати, де і що ви пили і кого при тому лаяли.

Незалежність — це коли ти позбавлений можливости почути, як твій президент учить з екрану співвітчизників: „Хто як хоче, най так і говорить”, бо твій президент — людина писемна і принаймні одну мову таки знає.

Незалежність — це коли з телепередач і газет раптом зникають листи таємничих ветеранів і усні повідомлення про націоналістів і екстремістів з народних фронтів, котрі навіть серед ночі не сплять, а розпалюють між тобою, Альошею і Мішею, тата котрого звати Ісааком, а також Гражиною, котра давно як твоя дружина, міжнаціональні непорозуміння, аби посіяти між вами криваву ворожнечу і пустити під скіс потяг перебудови.

Незалежність — це коли ніхто не страхає тебе, що твій народ не зможе вижити без великого старшого брата, бо ж немає своїх бокситів і алмазів, і ти розумієш, що зовсім даремно шкодував бідолашних голяндців і бельгійців, які не мають ні бокситів, ні алмазів, ні навіть старшого брата.

Незалежність — це коли величезні фури з написом „Центровивіз” (чи бачив ти колись з написом „Центроввіз”?) правлять не до чужих, а до наших крамниць.

Незалежність — це коли раптом з’ясується, що розумні люди є і зараз, і коли — врятуй Боже! — вибухне завод чи станеться ще якесь лихо, не треба буде чекати, поки приїде комісія з московських розумників.

Незалежність — це коли на смертному ложі ти знаєш, що після того, як ти поміняєш цей світ на ліпший, на місці церкви чи костелу, де тебе хрестили, не викопають ставок із брудним лебедем і не побудують басейну імени XVIII з’їзду КПСС, а могилки, де будуть спочивати твої кості, не знесуть і не перетворять на закиданий порожніми пляшками парк культури і відпочинку імени товариша Горбачова чи товариша Лігачова.

Незалежність — це...

Незалежність — це коли від народження до скону почуваєшся своєю людиною на своїй землі.

Я вірю, що коли-небудь так і буде.

Бо інакше просто не варто жити.

за матеріялами www.knihi.com

переклад М. „Мазепа”, МЛ „Бриколяж”, Обухів — Київ

Догори

Перейти до статей теми: