Це миле арабське слово друге за важливістю після „Аллах” серед арабських народів і ще більше розтиражоване західними мас-медіями серед усих инших. Араби щасливі, адже мають Аллаха і, таким чином, джерело своєї пасіонарности, привід боротися, провадити експансію і стверджувати гегемонію.

Расові націоналісти використовують словосполучення RaHoWa — Racial Holy War — „священна расова війна”.

Навіть у індіянців і то була своя періодично експлуатована „стежина війни”.

Українці, при всих своїх потугах, максимум, на що спромоглися, так це на розреклямовану у гісторичних підручниках „визвольну боротьбу”. Ні завуальованої вірою етнічної екпансії, ні віками подукованої расової експлуатяції, дрібний якийсь, не конкурентоздатний імператив вибудовується. „Русскіє”, брати наші менші — навіть вони осягнули і, як стало зрозумілим пізніше, виконали ту гісторичну ролю, що її так довго готував нам Господь.

Вся наша гісторія — уламок можливої, лише маленька частка потенційно необмежених пасіонарний еманацій.

На кожного Шевченка ми мали десяток гоголів, на кожного Коновальця — загони судоплатових.

Наша війна спрямовувалася вістрям до середини і воювали ми на своїй території, переважно з самими собою. Нам казали що національна, а направду виявилася „визвольною”; казали що революція, а виявилося що лише повстання — продемонстрували готовність иншої половини українського населення дати відсіч. Хмельницькому і Виговському. Петлюрі і Махну. Бандері і Чорноволу.

Вбивали упритул і витончено. Давно і кілька років тому. Спочатку мечем, церковним прокляттям, простеньким револьвером, на кращий випадок — старістю. Зараз убивають словом, знищуючи вси підстави для позитивного уявлення про суб’єкт опору. Убивають інтелігенцію і генерацію, позбувшихся „брежнєва у голові”, але не його спадкоємців у міськраді.

Вси хороші починання направду лише „мазепинство” і підступи невдячних „бандер”.

Ми хочемо як краще, але виходить як краще для них.

Ми опираємося кількасотлітньому гвалту, проте кожен „рускій” — поляк знає що Бандера пишеться через „е”, що це похідна від слова „банда” і синонім слова „гвалтівник”.

Втім, мало хто знає, що „джихад” як і „марсельєза” вже канонічний термін. Революційна фразеологія вимагає оновлення, вимагає його і українська. Ще менше відомо про гішпанський відповідник слова „Bandera” — прапор.

„Bandera-red” — улюблений вислів кубинських революціонерів. Кажуть, так говорив Че Гевара.

Але навіть він не знав всиєї правди. Про прапор, водночас червоний і наший. Про перемогу колись, коли надходить ОСТАННІЙ ДЖИХАД. Одну на всих, і тепер вже назавжди. Або Ісус не був українцем.