Автор   Стаття 
Статті Бриколаж  —  Третя Позиція  —  PCN-NCP відповідає на нападки опонентів
Європейський центральний комітет PCN-NCP
Дата публікації 12 лютого 2005 р.
PCN-NCP відповідає на нападки опонентів

Мені не подобається ця контора, але ми не на дискотеці і серед наявних на політичному маргінесі стилів вибір невеликий. Організація, „фаг” котрої пропонується Вашій увазі належна до найпопулярнішої на Заході версії третьопозиційної ідеології, а саме — націонал-більшовизму. Керуючий її справами, Люк Мішель, відомий своїми неосталіністськими і водночас антиліпенівськими поглядами, але спробуймо знайти у них принаймні методологічний позитив. Комунітаризм, хай і Тіріаровий, один із них.

Ми повинні втрутитися, виходячи із частих непорозумінь з деякими нашими товаришами. Ці непорозуміння стосуються природи нашої організації — PCN-NCP. Дивно спостерігати те, яким попитом користується дезінформація на форумах марксистів-ленінців. Кепське знання історії, поточної антиімперіалістичної боротьби і головних ленінських засад викликає серйозні помилки у частині інтерпретації. PCN-NCP уважно ставиться до висвітлюваної на форумі критики і тому вирішила видати цю узагальнену відповідь.

НАША ІДЕОЛОГІЯ:

Що таке націонал-більшовизм і націонал-комунізм? — дивує, настільки багато товаришів не знайомі з історієї цих відтинків в межах марксистсько-ленінської опінії. Що не кажи, а добрі історичні знання пролетарської боротьби просто необхідні для нашого антиімперіалістичного спротиву. Ми сподіваємося на те, що наступна відповідь пробудить наших товаришів-ленінців, обманутих реакційною пропагандою.

Націонал — більшовизм народився з патріотичних кроків Леніна, в часи, коли більшовики боролися з білими арміями. Частина інтелігенції і військові усвідомили роль Росії як першої комуністичничної держави і експортера марксизму у світі. Саме тому націонал-більшовизм історично прив’язаний до імен Леніна та Сталіна, захищаючи у боротьбі з утопічним інтернаціоналізмом виживання комуністичної держави, цієї першої стадії революції.

Націонал-більшовизм — це дитя патріотичного комунізму і опозиція до шовінізму. Сподіваємося, нашим товаришам відома проста ленінська різниця поміж патріотизмом і шовінізмом. Перший націонал-більшовизм, ще той, Леніна і Сталіна — це інтерпретація геополітичного становища Росії. Потім він проявився в Німеччині, після 1918 року. Спочатку у критикованій Леніним „лівій” версії Німецької Робітничної Комуністичної партії (ми певні, що нашим товаришам знайомий цей текст), а потім у групі опору „Widerstand”, котру очолював відомий антигітлерівський мілітант Ернст Нікіш. Дивно, коли комуністичний боєць не відає імені Нікіша. Він і його мережа спротиву під назвою «Widerstand» були першими, хто почав боротися з гітлерівцями після 1933. В 1937 він потрапляє до концтабору, а потім бере участь в розбудові „DDR”. Нікіш — засновник німецького націонал-більшовизму і один із фундаторів „DDR”, оскільки був твердо переконаний у тому, що національний комунізм необхідна стадія на шляху розповсюдження ленінізму. Його антифашистська риторика не мала нічого спільного з так званим „лівим фашизмом”. Останній лише містифікував. Звертаємо вашу увагу на те, що Вайсенборн змальовував Нікіша у якості одного з найстійкіших антинацистських опозиціонерів. Знову-таки сподіваємося на те, що наші товариші знайомі з цим автором.

Історія національного більшовизму триває після закінчення Другої Світової війни. „DDR”, Румунія Чаушеску, Корея Кім Іл Сунга і маоїстичний Китай — приклади національного комунізму, на противагу радянському ревізіонізму.

Це і Жан Тіріар, котрий запропонував сучасний варіант національного більшовизму, прагнучи наблизитися до комуністичної моделі нації, котра полягає у об’єднаній, централізованій, континентальній і прогресивній Європі. Він тримав контакти з маоїстичним Китаєм (Цу Енлай приймав його в Бухаресті в 1966, а інтерв’ю підготував Чаушеску), з „DDR” і з прогресивними націями третього світу, котрі, визнавав Тіріар, були корисними для світової революції. Ось чому він підтримав Перона, котрий робив добро пролетарям у своїй країні, давайте не забувати про це. Наші друзі напевно знають, що у 60-х Че Гевара товаришував з вигнанцями-пероністами, а партизанська війна „peronist montoneros” була геваристською і тупамаристською.

Комуністичний мілітант до 1940, Тіріар не був фашистом і дивився на сталінізм як на націонал-більшовицьку версію, котру варто скористати по відношенні до всієї Європи. Він ліквідував праве крило власної „Jeune Europe”, котра по тому стала однією з тих рідкісних і відвертих революційних організацій часів псевдомаоїстів і дрібнобуржуазних елементів травня 68-го, з їхнім зіпсованим марксизмом-ленінізмом та неоспоживацькими лозунгами. Додамо, що з 1965 Тіріар підтримує палестинський опір. Роджер Кудрой, перший європеєць, котрий загинув у Палестині в рядах ФАТХ у 1967, був членом нашої організації.

PCN-NCP — спадкоємець російського, сталінського націонал-більшовизму; німецького, антинацистського націонал-більшовизму і панєвропейського націонал-більшовизму Тіріара. Ми прагнемо руйнації старих європейських шовіністичних націй, побудови соціалістичної Європейської Держави, котра буде першим кроком до європейської і міжнародної революції. Чому Європейська Нація? Тому, що логічне обгрунтування боротьби з капіталістичною американською імперією вимагає сильної Європи, здатної об’єднати всіх справжніх ленінських бійців. Тут ми лише продовжуємо сталінову думку.

Багато років PCN-NCP бореться з фальшивими російськими і англо-саксонськими націонал-більшовиками, цими червоно-коричневими провокаторами. Вони — реакційні зрадники. Вони використовують націонал-більшовизм для розповсюдження традиціоналістичної ідеології італійської фашистського теоретика Юліуса Еволи. Ми шкодуємо з того, що наші товариші плутають історичний, прогресивний і антифашистський націонал-більшовизм з діями окремих провокаторів і зрадників, котрі лише шкодять нашій репутації.

Цього буде досить аби підвести їх до розуміння цієї проблеми і довести, що PCN-NCP і його версія національного більшовизму, в ході котрої захищається специфічна інтерпретація сталінізму, також прогресивні мілітанти.

ПРО ЄВРОПУ І РАСИЗМ:

Для нас Європа — це точна відліку, встановлення соціалістичної ідеології, котра має універсальне, міжнаціональне покликання і називається „європейським комунітаризмом”, що спирається на: приорітет солідарності, спільноту, соціальне правосуддя, суспільство без класів. Цей проект — повна протилежність до американської антицивілізації. Членами Європейської Нації, базованої на революційній республіканській моделі 1793, є всі, хто тримається цього проекту, незалежно від етнічних, мовних, релігійних, соціальних і територіальних відмінностей. Ми думаємо про Європу на геополітичному і міжнаціональному грунті від Квебека до Владивостока і обидва береги Середземного моря. Ключ цієї Європи — європейське громадянство. Європейський комунітарист відзначається грунтовним антирасизмом. Це покладене на практику правило використовується років з 15 — у виборчих бюлетнях Бельгії і Франції ми просуваємо вихідців з Північної Африки і Східної Європи (наший перший секретар був угорцем — політвтікачем і не мав права на громадянство). Серед 5-ти перших кандидатів на європейських виборах 1999 року по списку PCN-NCP балотувалися араб і африканець.

PCN-NCP бореться за негайний вступ всіх східних країн (включно з Росією), Турцією і країнами Північної Африки до Європейського Союзу. Це позиція, котру PCN-NCP відстоює починаючи з дня заснування у 1984 році. PCN-NCP веде активну роботу у тому, що стосується міжнародного рівня. Ми регулярно відвідуємо політичні зустрічі і семінари в Африці. Наший секретар одночасно координатор „Міжнародного руху за базову демократію”, міжнародної асоціації з центром у Тріполі.

ПРО ФАШИЗМ:

Ми боремося з ультраправими, бо так робили наші націонал-більшовицькі попередники. Ми не забуваємо наших німецьких товаришів, котрі спізнали концтабори і катування. Ми підтримуємо боротьбу за достоїнство, свободу, соціалізм і визвольний націоналізм типу „Widerstand” Ернеста Нікіша, „Group Hielsher”, „Circle of Kreisau”, німецьких мілітантів з „Red orchestra” (лідерами котрого були Харнак і Шульц-Бойсен — справжні націонал-більшовики). Нацисти лейбували червоним трикутником у своїх концтаборах, сьогодні ми носимо його не як ознаку ганьби, але із честю.

PCN-NCP у перших рядах проти відродження у Європі нацизму. Ми стоїмо за знищення ультраправих у країнах, де вони є. В Бельгії PCN-NCP, користуючися виборчими, адміністративними і судовими рішеннями унеможливив громадське фінансування з боку держави місцевого „Національного фронту”. Це дозволило анулювати кілька депутатських місць.

Важливість дій проти неонацистів примусила PCN-NCP забезпечити себе спеціалізованою структурою, створеною у вересні 1997 — „Resistance european-europaische widerstand Collective”, чиє призначення лежить у плануванні наших наступів. Ті, хто володіє французською можуть ознайомитися з деталями —  http://widerstand.multimania.com  — тут наші дії протягом 10 років супроти бельгійського „Національного фронту”, бельгійських і французських неонацистських груп і Ле Пена.

В 1998 PCN-NCP представив свох кандидатів у Тулоні (Франція) на виборах проти мера, „національного фронтовика”. Список називався „Молодь проти Ле Пена і за заборону „Національного фронту”. Суддя підтримав нас, а не фантоми і позиції, притаманні нашим опонентам.

переклад тов. Мазепа, екс — „Бриколяж — Київ”

Догори

Перейти до статей теми: