Автор   Стаття 
Статті Бриколаж  —  Голос нації  —  Інтерв'ю з Віталієм, головою київської "Молодої Просвіти"
МЛ "Бриколаж"
Дата публікації 12 липня 2003 р.
Інтерв'ю з Віталієм, головою київської "Молодої Просвіти"

Доброго дня.

Добрий день.

За традицією. Розкажіть, будь-ласка, про історію появи, формування і розвитку «Молодої Просвіти» в Україні?

У 20-х роках ХХ століття при первинних осередках «Просвіти» створювалися молодіжні об'єднання, які називалися «Молодими Просвітами». Просвітяни вважали, що треба виховувати молоде покоління національно свідомим, ідейно загартованим, мати надійний підготовлений резерв. Юні просвітяни працювали під керівництвом дорослих членів «Просвіти». Їх залучали до різних видів діяльності, посильної школярам і підліткам.

У квітні 1991 року в Теребовлянському районі Тернопільської області при місцевих осередках ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка було створено молодіжні об'єднання «Молода Просвiта».

Досвід відродження «Молодої Просвіти» схвалило Центральне правління Всеукраїнського товариства «Просвіти». У травні 1995 року був проведений Всеукраїнський семінар-практикум: «Молода Просвіта: минуле, сьогодення, перспективи» на Теребовлянщині і в Тернополі. Його учасники були молоді просвітяни з усіх районів Тернопільщини та представники декількох областей України.

За прикладом тернопільців молодіжні об'єднання «Молода Просвіта» створені у Львівській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Рівненській, Чернівецькій областях.

Перша спроба утворити Всеукраїнське молодіжне об'єднання «Молода Просвіта» відноситься до 1997 року. Після установчого з'їзду певний час проводилися різноманітні заходи, зокрема підтримувалася інтернет-сторінка. Керівництво «Молодої Просвіти»-97 не бралося за легалізацію статуса об'єднання та навіть не узгодило плани «Молодої Просвіти» з «дорослою» «Просвітою». Наприкінці 1998 року внаслідок відсутності підтримки з боку ВУТ «Просвіта» і зневіри перших молодих просвітян в можливостях організації МП саморозпустилася. Подальші спроби її реанімації — зокрема Павлом Карайченцевим — не мали ніякого успіху.

24 березня 2002 року в інституті післядипломної освіти Київського Національного університету імені Тараса Шевченка відбулася установча конференція Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта». Делегати з 18 областей України обговорили та затвердили статут, обрали керівні органи.

Чи співпрацюєте ви з існуючими в Україні молодіжними націоналістичними організаціями, власне, якщо так, то з якими саме?

31 жовтня 2002 року ми отримали державну реєстрацію в Міністерстві Юстиції, тому зараз робота по популяризації «Молодої Просвіти» в середовищі Всеукраїнських громадських організацій лише починається. Зараз налагоджені дружні стосунки з НСОУ «Пласт», «Молодим Рухом» та СУМ в Україні, хоча в реґіонах наші вже давно і досить активно співпрацюють з місцевими відділеннями багатьох націоналістичних молодіжок.

Чесно кажучи, важко стверджувати масову присутність представників «Молодої Просвіти» в регіонах, на відміну від, наприклад, своїх однойменних історичних попередників, зокрема, в Галичині. В чому проблема полягає проблема такої відсутності історичної спадкоємності і тяглості традиції культурових здвигав?

Сучасна історія «Молодої Просвіти» досить заплутана. З 1991 року були і злети, і падіння, «Молода Просвiта» при ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка час від часу «вибухала» в одних областях, згасала в інших. Організація довгий час лишалася у «підвішеному» стані через неспроможність зареєструватися на Всеукраїнському рівні, щоб утвердитися як повноцінна молодіжка. Серед причин цього і зверхнє ставлення «старших» просвітян, які вважали і вважають нас своїм підрозділом, тому не звертали довгий час особливої уваги на молодь, а амбіції молоді сприяли частим змінам в керівництві «Молодої Просвіти», а отже, була відсутньою централізація і активісти в областях виживали хто як міг. За 12 років такого існування деякі обласні осередки «Молодої Просвіти», щоб хоч якось діяти на місцях, змушені були зареєструватися як окремі обласні об’єднання. На сьогоднішній день Всеукраїнська «Молода Просвiта», отримавши статус юридичної особи, активізує співпрацю між своїми розпорошеними осередками.

«Просвіта» має історію, традиції. І ці традиції полягають передовсім у тому, щоб реагувати на проблеми українського народу. За останні 12 років ситуація в Україні змінилася. Я переконаний, що питання власної держави, української церкви, української мови вирішаться. «Молода Просвiта» має долучитися до процесу і сьогодні є можливість працювати. Традиція «Просвіти» полягає в конкретній роботі, але, на жаль, деякі «патріоти» звикли «боротися», і сьогодні, коли є можливість реально діяти, продовжують шукати ворогів.

Ваше враження від сучасного українського культурологічного процесу і, насамперед, його постмодернової складової? Чи не здається Вам, що сучасна «Просвіта» (як «молода» так і «класична») мала би більшу увагу приділяти Андруховичу, Забужко, Іздрику, Єшкілєву, Жадану іншим, а не тим, актуальним колись, проте не достатнім на разі, класикам української літератури?

«Учітеся, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь й свого не цурайтесь» — казав класик. Українська культурна багатогранніша за більшість світових культур. Всі її складові однаково потребують уваги і ми раді підтримати всі аспекти, які стосуються виконання нашої спільної мети.

Що Ви можете сказати про поточну мовну ситуацію в Україні? З одного боку, ніби і збільшилася кількість україномовних респондентів (на 2,2%), а етнічних росіян зменшилася практично на четверту частину. З іншого — ми спостерігаємо небачену навіть в 70-х русифікацію центральноукраїнських містечок, суттєве збільшення російськомовної присутності в Галичині, чого лише варте відкриття «Руской кнігі» у Львові. Симптоматично, як Ви думаєте?

«Риба гниє з голови». — українська приказка. Нам потрібно виховати національно-свідоме покоління українців, яке замінить сучасних горе-чиновників, бо, як свідчить історія, перевиховати їх просто не можливо. «Горбатого — могила справить». — українська приказка.

Деякі, особливо ліберально — русофільні суспільствознавці з нетерпінням чекають на впровадження другої державної мови, обґрунтовуючи це незрозумілими «правами людини» і подальшим зняттям неіснуючої в Україні мовно-культурної напруженості. Як Ви дивитеся на практику визвольних змагань 1918-1922 років, коли в невелике, але достатньо русифіковане приїзджим пролетаріатом містечко входила українізована сотня, розстрілювала десяток найнахабніших і всі, чи, принаймні, більшість, різко і швидко згадувала рідну мову?

З огляду на сучасну ситуацію, що склалася в Україні, можна зробити висновок, що деякі сили в державі очікують того моменту, коли українці, втративши терпіння, повторять помилки 1918-1922 років, а деякі штучно створені радикальні організації, пришвидшують цей процес, наражаючи себе та інших на небезпеку.

Недавній «Мазепа-фест», це свято українського духу, чи були на ньому «молоді просвітяни» і яке враження від чи не першого, наскрізь заідеологізованого українського шоу-проєкту?

Це було справжнє свято українського духу. Духу, якого ну ніяк не вдається загнати в рамки стереотипів «салоїди-зрадники-селюки» і примусити слухати російські блатняки чи «ТаТу». Адже зробивши проект виключно україномовним, організатори — Полтавські обласні організації товариства «Просвіта» та Народного Руху України, очолювані директором фестивалю Миколою Кульчинським, — продемонстрували, що українська музика є і розвивається, існує в різних іпостасях і набагато глибша як за музичним, так і поетичним змістом ніж та, що нам нав'язується звідусіль, хоча дехто про це і не підозрює. А про великий потенціал у цій царині, що потребує лише відповідного поштовху, свідчило хоча б те, що полтавські гурти мало не штурмом брали офіс «Просвіти», домагаючись права на виступ.

Наостанок, дещо провокативно і майже інтимно: не секрет, що чимало членів радикальних організацій в Україні, особливо на Півдні і Сході, в побуті «пасують» і все-рівно залишаються російськомовними? Стосується це чи ні, тої ж Миколаївської «Просвіти», на приклад, як стосується місцевих скінхедів чи «Молодого Руху»?

Що таке «Молода Просвiта» Миколаєва найкраще скажуть їх дії: http://www.arkas-proswita.iatp.org.ua

Ваші заключні слова: Будьте на пульсі часу, любіть свою Україну:

Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, як трави і води,
В годину щасливу, і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну вві сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
Сіяє вона над віками.
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна,
В просторі, в солодкому чарі,
Вона — у зірках, і у вербах вона,
І в кожному серця ударі.
У квітці й пташині, в електри огнях,
У пісні у кожній, у думі,
В дитячій усмішці, в дівочих очах,
І в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
Живе у стежках, у дібровах,
У зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
У хмарах отих пурпурових.
В огні кононад, що розвіяли в прах
Чужинців в зелених мундирах,
В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
До весен і світлих, і щирих.
Юначе, хай буде для неї твій сміх,
І сльози, і все — до загину.
Не можна любити народів других,
Якщо ти не любиш Вкраїну.
Дівчино! Як небо її голубе,
Люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
Коли ти не любиш Вкраїну.
Любіть у труді, у коханні, в бою.
Як пісню, що лине зорею,
Всім серцем любіть Україну свою,
І вічні ми будемо з нею.

В. Сосюра

www.mp.org.ua  — шукайте наші новини тут.

Дякуємо за змістовне інтерв’ю.

Догори
Роботи автора

Перейти до статей теми: