Bricolage NL  
 

Глобалізація: основний зміст та соціально-економічні й політичні наслідки напередодні 21 ст.

Додано 13 серпня 2005 р., Mazepa

А.Г.Арсеєнко

1. Коротка характеристика сучасної економічної глобалізації. Україна вступає в XXI ст. в умовах стрімких глобальних зрушень на міжнародній арені. Цілком зрозуміло, що перспективи подальшого формування української держави значною мірою визначатимуться сучасними, планетарними процесами і змінами, проблемами і викликами. Останні не тільки все більше впливають на соціально-економічний і політичний розвиток, але й визначають історичні долі багатьох країн і народів на всіх континентах. В цьому контексті глибоке вивчення новітнього феномену — глобалізації, втілення в життя актуального гасла кінця XX ст. «Думай глобально, дій локально!», а також науковий пошук адекватної парадигми майбутнього розвитку України набувають особливого, життєво важливого значення.

Останнім часом термін «глобалізація» наполегливо вводиться в науковий обіг соціологами та представниками інших суспільних наук і використовується ними для характеристики сучасних соціальних, економічних, політичних, торгових, фінансових, транспортних, трудових, міграційних, інформаційних, комунікаційних та інших процесів всеохоплюючого характеру. Читати далі »

Мультылатэралізм або гегемонія ЗША? (біл.)

Додано 23 квітня 2005 р., Mazepa

Аліна Бельская

Ваенныя дзеянні ў Іраку скончыліся, але ў прэсе адразу з’явіліся папярэджанні, што святкаваць поўную перамогу рана. У адрозненне ад войнаў у Персідскай затоцы і Афганістане, вайна ў Іраку не знайшла аднадушнай падтрымкі міжнароднай супольнасці. Даўно падзеі міжнароднай палітыкі не выклікалі такой рэакцыі ў насельніцтва Еўропы; звычайна замежная палітыка - справа вузкага кола экспертаў. Кіраўнікі краінаў Еўразьвязу, за выключэннем Нямеччыны, Францыі і Бельгіі, часам насуперак волі шматтысячных дэманстрацый, падтрымалі вайну супраць Іраку на падставе тых аргументаў, што прапанавалі Радзе Бяспекі ААН дзяржаўны сакратар ЗША Колін Паўэл і прэзідэнт Злучаных Штатаў Джордж Буш. Читати далі »

Про лозунг Сполучених Штатів Європи (уривок)

Додано 20 жовтня 2004 р., Mazepa

В. Ленін

…Нерівномірність економічного і політичного розвитку є безумовний закон капіталізму. Звідси виходить, що можлива перемога соціалізму спочатку в небагатьох або навіть в одній, окремо взятій, капіталістичній країні.

Перемігший пролетаріат цієї країни, експропріювавши капіталістів і організувавши у себе соціалістичне виробництво, став би проти всього іншого, капіталістичного світу, привертаючи до себе пригноблені класи інших країн, піднімаючи в них повстання проти капіталістів, виступаючи в разі необхідності навіть з військовою силою проти експлуататорських класів та їх держав. Політичною формою суспільства, в якому перемагає пролетаріат, скидаючи буржуазію, буде демократична республіка, яка все більше централізуватиме сили пролетаріату даної нації або даних націй у боротьбі проти держав, які ще не перейшли до соціалізму. Неможливе знищення класів без диктатури пригнобленого класу, пролетаріату. Неможливе вільне об’єднання націй в соціалізмі без більш-менш довгої, запеклої боротьби соціалістичних республік з відсталими державами. Читати далі »

Імперіалізм і розкол соціалізму (уривок)

Додано 9 жовтня 2004 р., Mazepa

В. Ленін

…Імперіалізм є особлива історична стадія капіталізму. Особливість ця трояка: імперіалізм є (1) — монополістичний капіталізм; (2) — паразитичний або загниваючий капіталізм; (3) — умираючий капіталізм. Заміна вільної конкуренції монополією є корінна економічна риса, суть імперіалізму.

Монополізм проявляється в 5 головних видах: Читати далі »

Балканські ілюзії

Додано 30 травня 2004 р., Mazepa

Саша Паповіч

Балканські країни є прикладом наївності та сліпої віри в благочинність Нового світового порядку. Після тринадцяти років вони все ще вірять в добрі наміри Вашингтона і Брюсселя, в Євроатлантичну інтеграцію, як вирішення всіх проблем, і строго наслідують західних вчителів, оскільки вони вважають, що тільки так можна отримати доступ до європейської родини. Читати далі »

Про українців, американців та росіян

Додано 22 травня 2004 р., Mazepa

Карівець Ігор, “Бриколаж - Львів”

США все рівно, якою буде Україна: російськомовною чи україномовною, аби до влади не прийшли націоналісти. Американцям ходиться про рівноправність всіх націй, які проживають в Україні. Тому вони так завзято захищають права національних меншин в Україні.

Американці не будуть поспішати із прискоренням реформ в Україні; вони та ЄС не будуть тиснути на уряд і президента. Їх влаштовує такий стан речей в політиці та економіці, який склався в Україні тепер. Мова йде про те, що американці, а разом з ними і олігархи, і комуністи, і пострадянські бюрократи, зацікавлені у все більшій реґіоналізації України. Кожний реґіон, чи територія, буде мати свою „спеціалізацію”, в яку вкладатимуться зовнішні і внутрішні інвестиції (за дванадцять років незалежності в Україну надійшли інвестиції у розмірі 4 млрд.$. Для порівняння: в Польщу, за той самий період, 50 млрд.$!). Росіяни також не пасуть задніх і саме їм надає пріоритету незалежна держава, коли йдеться про приватизацію прибуткових галузей господарства України. Читати далі »

Cхідна Європа та виклики НАТО

Додано 3 травня 2004 р., Mazepa

Саша Паповіч

Як можна заключити з самої назви, НАТО є атлантичною військовою організацією. Відповідно, вона служить, як для захисту атлантистів (оборонна позиція під час Холодної війни, зараз — так званий захист Європи), так і для нападу на ворогів (після перемоги над Радянською імперією).

Головною метою США після перемоги у Другій світовій війні є зовсім не війна чи перемога над потенційними ворогами, таким як СРСР чи Китай; головною метою політики США є підтримка вже встановленого контролю над більшою частиною Європи. Для досягнення цієї мети США використовувало різні методи: від радянської загрози — комунізму — і до потенційної загрози тероризму та так званої „війни проти нього”. Деякі з цих загроз були реальними, деякі — перебільшеними або, навіть, вигаданими, але Америка успішно знайшла привід для перебування американських військ вздовж європейського узбережжя Атлантичного океану. Оскільки Америка володіє більше морськими, ніж сухопутними силами, то поза Атлантикою всі її „оборонні” структури обмежуються середземноморським регіоном. Це призвело до утворення чітких контурів Північноатлантичного альянсу, які окреслюють узбережжя Атлантичного океану та Середземного моря. НАТО має два завдання: захист Європи та забезпечення проходу на Схід через Середземне море. Цікаво, що НАТО є лише Євро-Американським союзом. Ні Американські маріонеткові держави Західної півкулі, ні азійські країни, такі як Ірак чи Іран, не є членами НАТО. Натомість вони утворюють цілу систему військових альянсів в Центральній, Південно-східній Азії, в південній частині Тихого океану. Всі ці альянси мають певні риси, відповідно до географічних, військових та специфічних політичних особливостей країн-учасниць. На відміну від Азійських союзників, які мають нестабільні соціальні структури, європейці — або, точніше, північноатлантичні союзники –успішно втілили в життя американську систему демократії, права людини та ринкову економіку, навіть, перевершивши трансатлантичних вчителів. Якщо брати до уваги, що більшість з них є комерційними та морськими державами, то в цьому немає нічого дивного, оскільки вищеназвані цінності є невід’ємною частиною голландської та англійської історії. Саме ці морські комерційні держави і послужили моделлю сучасної морської атлантичної цивілізації. За словами американського аналітика Майкла Лінда: „Не існує жодних суперечок між цими обома стратегіями імперіалізму. З однієї сторони, це дозволило США використати у війні за панування над світом військові бази, що знаходяться поза її межами, а з іншого боку — Америка допустила Європу та Японію до розподілу природних та людських ресурсів планети. Таким чином, весь світ виявився розподілений між кількома автократичними імперіями. Можна провести паралелі між американською мережею океанських портів, каналів, підземних доріг та аеропортів та морськими імперіями, створеними старими комерційними республіками, такими як Венеція та Нідерланди…” Насправді, американці не можуть запровадити жорстку імперську систему тому, що вони не є континентальною цивілізацією, а зовсім не через свої моральні принципи. Вони наслідують приклади морських цивілізацій — від Карфагену до Венеції та Нідерландів. Атлантичні та середземноморські країни, члени ЄС та НАТО, вже тривалий час, набагато довше ніж США, є послідовниками старих комерційно-морських імперій. Тому сприйняття та втілення так званих західних чи атлантичних цінності не становило для них великої проблеми. В Центральній та Східній Європі, де на противагу атлантичним цінностям існують стійкі континентальні традиції, ми спостерігаємо зовсім іншу ситуацію. Тому Америка виробила інший підхід до цієї частини континенту. Читати далі »

Жертви споживання

Додано 24 березня 2004 р., Mazepa

Карівець Ігор, МЛ “Бриколаж”, Львів

Людина знаходиться в тенетах споживання. Скільки виробляється непотрібних продуктів для життя людини! Продукти алкогольної, тютюнової, м’ясної, „солодкої”, кавової промисловості нищать здоров’я мільйонів і мільйонів людей. Хвороби цих людей пов’язані з неправильним харчуванням. Вони йдуть до лікарів, а лікарі працюють на фармацефтичну промисловість, яка, нібито, допомагає „відновити” здоров’я жертв споживання. Таким чином, мільйони людей працюють не на себе, а на ці компанії та фірми, котрі рекламують свої непотрібні продукти. Мільйони людей витрачають гроші не на саморозвиток, а йдуть за своїми звичками, які сформувалися під впливом реклами тих чи інших непотрібних продуктів. Читати далі »

Про діалог культур в добу глобалізації та негативну діалектику в політиці

Додано 27 грудня 2003 р., Mazepa

Карівець Ігор, МЛ “Бриколаж”, м.Львів

Кожний народ має свою культуру, яка розвивається до певних меж, а потім занепадає, тому що вироджується творча меншина, яка створює цю культуру. Культуру можуть творити нікчеми, тоді культура перетворюється на масову культуру, низьку культуру.

Національні культури мають глибокі корені, які її живлять. Нікчеми забувають про них. Тоді народ нікчем втрачає свою самобутність, втрачає самототожність і стає легкою здобиччю для завойовників асиміляторів. Плекання розвитку національної культури є гарантією того, що народ не вимре, що його не знищать космополіти-безбатченки, які проповідують „загально-людські цінності”. Кожна національна культура містить універсальні цінності, які притаманні всім національним культурам, але й певні особливості також. Коли ж є намагання підпорядкувати одну культуру іншій, то такі особливості зникають і світ стає одноманітним. Тоді не можна говорити про „діалог культур”, а про ворожнечу культур, які забули власні корені. Отже, чи можна говорити про світову культуру? Ні, не можна, бо кожна людина належить до певної культури, в якій виростала, виховувалась. Всі національні культури рівні між собою; немає ні вищих, ні нищих культур. Існують культури сповнені гордині і тому претендують на звання „світових”, наприклад американська чи російська. Це не припустимо, якщо прагнемо діалогу культур. Діалог культур повинен збагачувати культури. Культурний міжнародний взаємообмін потрібний для того, щоб люди різних культур могли спілкуватися, а спілкуючись стирали різноманітні стереотипи, упередження щодо одне до одного, які сформовані ідеологічним чи політичним протистоянням, тобто тими, хто хоче розділяти і владарювати. „Єдність у різноманітності” — це гасло ХХІ століття. Світ не одноманітний, а багатокультурний, багатомовний, в якому кожна культура розвивається і досягає значних висот. Читати далі »

Глобалізація та нації: українські перспективи

Додано 6 листопада 2003 р., Mazepa

Ернст Заграва

Індустріальна революція і спричинене нею прискорення економічного розвитку призвели до нечуваного зростання економічних одиниць — компаній. Соціальні революції, так само, як і реформи, що слідували революції індустріальній, призвели до послаблення держав як елементів соціальної системи. Соціальні революції несли демократичні свободи, усували державний контроль, але, послабивши державу, вони поставили її у залежність перед компаніями, що зростали. Читати далі »