Bricolage NL  
 

Преса укапістів за часів Директорії

Додано 11 травня 2006 р., Mazepa

О. Мукомела

Відмічу зразу - “Бриколяж” не історичний ресурс. Разом із тим ма ємо невелику, цілком дозвільну слабкість - українську ліву традицію (тут ходить про Українську Комуністичну партію), незрима роль котрої, в інших формах і назвах зростатиме з кожним новим буржуазним урядом.
Тому навіть дещиця, навіяних червоним кольором ідей, завтра переросте у нездійснений століття тому, чин, націонал-комуністичний, есерівський або анархо-платформістський. Спочатку український.
Є традиція, ніша, суспільний запит, немає комуністів.
Відсутні ліві.
Властиво українські.
  Читати далі »

“Одна на всіх” (короткий плювок в обличчя)

Додано 11 травня 2006 р., Mazepa

Red Patriot
 

Пройшло 9 травня і по Майдану пройшли ті самі. Знову за бортом ветерани УПА, інших воєнізованих етнічно українських, ідеологічно про-українських і забутих Україною, формувань.
  Що є у прибалтів, які визнали “зелених партизан” і засудили діяльність НКВД, і чого не вистачає вітчизняній, ніби-то “національній” буржуазії, котра разом із відвертими українофобами спростовує підстави нашої історичної тожсамості: політичної волі, соціальної коньюнктури, повноцінної змови еліт, суспільного замовлення?
  Читати далі »

Ольстерський націоналізм

Додано 5 травня 2006 р., Mazepa

Джон Тиндалл

Минулого місяця нам випала нагода обговорити Ольстерський націоналізм (завдяки містеру Девіду Керру, у часописі Spreahead) – рух, котрий протестує проти належності Ольстера як до Великобританії, так і до Об’єднаної Ірландії, іншими словами, рух – за утворення незалежної Ольстерської держави. Відповідає наший редактор.
  Читати далі »

Подорож Ієро (ідеологічні казки для дітей)

Додано 3 травня 2006 р., Mazepa

Red Patriot

Це перший із низки томів серії “Світи Ієро”. Всього їх сім. Під наший ніж потрапило два (“Подорож Ієро” та “Ієро пам’ятають” – написані властиво автором) – котрі ми препаруватимо, обережно, як першу, котру ще шкода – жабку. Ріжем обгортку і гортаєм перші сторінки - типова «петрівська» фантастика, якщо Вам п’ятнадцять і мрії про інше життя зафарбовані, як видається лише Вам, високим ступенем вірогідності.

Читати далі »

Два спогади

Додано 3 травня 2006 р., Mazepa

Роман Роздольський
Пропоновані нижче спогади відносяться до часів обидвох великих світових війн нашого століття, і обидва були написані в 1950-х роках, коли автор - визначний соціяльний історик Галичини і дослідник марксизму, Роман Роздольський (1898-1967) - перебував уже на еміграції в Детройті.
Перший спогад, “До історії…,” появився друком анонімно у газеті Вперед, Мюнхен, 1951, ч. 3-4. Коло газети Вперед (1949-59) гуртувалися найбільш поступові публіцисти з-посеред свіжоприбулої еміграції з України - Всеволод Голубничий (1928-77), Борис Левицький (1915-84), Іван Майстренко (І899-84) і інші. Хоча до ближчої співпраці між Роздольським і “впередівцями” не дійшло, вони підтримували приятельські відносини. По смерті Роздольського Левицький написав теплий спомин-некролог про нього (Сучасність, травень 1968).
 

Читати далі »

Вклад ОУН у справу творення і розбудови УПА

Додано 3 травня 2006 р., Mazepa

Осип Дяків-Горновий

Для адептів червоно-чорних знамен, Горновий – один із багатьох віддавших життя за волю Батьківщини. Хто “не в курсі”, нагадаємо – 28 листопада 1950 року він застрелився, як того вимагав чин і, властиво, повстанський звичай - остання куля для себе – в оточеному кадебістами бункері.
“Нові ліві” з “Української Лівиці” цілком переконливо вказують на соціалістичний вектор йогонових писань.
Для українофобів Горновий – “отпєтий душегуб-бандєравец”.
Користуючи з європейської термінології займана ним ніша є українським аналогом Консервативної революції зліва.
Член Проводу ОУН (б) і заступник голови УГВР Горновий керував, пропагував, стріляв і писав. В мережі його обмаль, як і вказівок на майже марксистський та ідейно-антифашистський (а як інакше назвати боротьбу проти окупації?) характер його життєвого шляху.
Чи не тому, вже сьогодні послідовники Бандери шанують ще донедавна цілком ліві ЕТА та ІРА?

Читати далі »

Кто такие бандеровцы и за что они борются (рос.)

Додано 3 травня 2006 р., Mazepa

Петро Полтава

Згідно однієї з легенд Полтава застрелився в оточеному карателями бункері, разом із Дяківим-Горновим, між іншим.
Один з найбільш блискучих оунівських теоретиків Полтава-Федун сторонився популярної у передвоєнні часи донцовщини. Про це, перш за все свідчать антибуржуазні і антиколоніальні рецепти, ознайомитися з котрим зможуть часто некомпліментарні псевдоліві елементи: жадних русофобій, антисемітизма і фашизма.
Разом із тим слід відзначити пропаговану нами концепцію, в основі котрої лежить заперечення притаманної імперіалістичному і колоніальному дискурсу підміни понять: заслуги героїв Визвольних змагань заперечують лише реакційні й українофобні, а відтак і дійсно фашистські кола.
Саме тому і ОУН і УПА (як, властиво більшість сучасних нам національних партизанів) є передусім антифашистськими символами, чи принаймні, повинні такими стати, першим кроком до чого має бути їх легалізація у  статусі учасників ВВВ, позаяк задекларовані ними «анти» - колоніалізм, імперіалізм, капіталізм, фашизм і більшовизм, апеляція до трудових мас та ідеї безкласового суспільства і боротьба на кілька фронтів, органічніші по відношенню до пропаганди гуманістичних цінностей, ніж притаманний візаві набір: шовінізм і самодержавство, державний капіталізм («госкап»), «червоний фашизм», українофобія, експлуатація робочого класу і колаборанство на користь метрополії.
Сунучи акценти в бік м’ясорубки історичного катарсису, питаємо голосно і часто: хто тут “фашист”?
Відповідь: неукраїнські колоністи в кількох поколіннях і асимільована ними зараз колаборуюча 5-а “колона”, представники котрої переконують як не визначившихся так і вже зрослих на українофобії у підставовості антибандерівських (тут просто українських) положень.
Але ми знаємо, що це не так, тоді як “фашизм сьогодні” – це практикований окупантами українофобний піар, мета котрого – закріплення власного, в минулому незаперечного культурного статуса.

Читати далі »

Ставлення УПА до російського народу (з статті “До питань боротьби за УССД”)

Додано 20 квітня 2006 р., Mazepa

Йо сип Позичанюк
 

Разом із Горновим, Левицьким, Майстренком, Полтавою, Багряним, Мітрингою, частково Боровцем, тов. Позичанюк належить до неоднорідної лівої оунівської стихії. Подейкують про його соціал-демократичні переконання, відтінок котрих на разі не грає жодної ролі. Не останній, як, властиво і більшість з перелічених вище імен, в ОУН і УПА, Позичанюк розвиває характерні для більшості справжніх лівих гасла: «Свобода, рівність, солідарність», значення котрих спотворені рядженими в «антифашистські» маски україножерами, з числа галасувавших під імперськими триколорами на альтернативному до УПА, марші.

Завдання, що його ми покладаємо на терези історичної правди складне з огляду на відсутність великої кількості повноцінних матеріалів. Його сенс у пропаганді лівих націоналістичних візій, з народництва і до сьогодні, а мета – вирівняти хребет нав’ язаному комуно-нацистами імперському дискурсу, згідно котрого “кожен свідомий українець (не залежно від переконань) – нацист.
Наша відповідь – “в своїй хаті своя правда й сила”.
Годі спотворювати образи героїв Визвольних змагань – “культурний фашизм” не пройде!
 
тов. Мазепа
  Читати далі »

«Мы, украинские революционеры и повстанцы…» (Западноукраинская буржуазная революция 1940-х годов). Часть 2 (рос.)

Додано 14 квітня 2006 р., Mazepa

  Марлен Инсаров
 
Закончить рассказ о диссидентских группах украинского национализма военной эпохи следует загадкой НВРО ( Народно – визвольна революц i йна орган i зац i я – Народно – освободительная революционная организация).

Читати далі »

«Мы, украинские революционеры и повстанцы…» (Западноукраинская буржуазная революция 1940-х годов). Часть 1 (рос.)

Додано 13 квітня 2006 р., Mazepa

  Марлен Инсаров

В цієї книги висока місія – перевернути усталені в суспільстві погляди, на природу Української повстанської армії, передусім. Допивши її до кінця, спраглий важко дихає і тремтить від всеохопного ідеологічного збудження, в порівнянні з котрим «секс, пиво і рок-н-рол», заледве «базові потреби» (А.де Бенуа). Автор заслуговує, як мінімум,  на Шевченківську премію, його постать – на монумент, а твір – на безсмертя у вигляді шкільного або інститутського курсу. В ній досить спірних моментів, частина котрих, як властиво і постановка питання призведуть до тотального остракізму, одночасно з боку традиційних націоналістів і їхніх опонентів. Менше з тим, на разі можна, варто і слід кричати про народження нового історичного дискурсу, продуктивність котрого своє ще покаже, позаяк опирається на невідомий сталінським ортодоксам ДІЙСНО марксистський діалектичний аналіз, так і на згинувшу у вогні тоталітарних зачисток українську комуністичну візію…

Читати далі »