“Нові ліві”

30 січня 2007 о 12:00 біля офісу Світового Банку (за адресою Дніпровський узвіз, 1) відбудеться акція протесту під гаслом «Світовий Банк убиває Дністер!» проти фінансування Всесвітнім Банком Дністровської Гідроакумулюючої Електростанції (ДГАЕС).

Організатори акції переконані, що Всесвітній Банк не повинен надавати кредит на проект добудови ДГАЕС, адже побудова цього об’єкта має сумнівну користь для енергетичного сектору України, а також несе у собі техногенну, екологічну та соціальну небезпеку.

Акція також має за мету привернути увагу до нерозбірливості Банку у виборі проектів для фінансування. Кредити, що їх надає Світовий Банк, у переважній більшості не приносять позитивних змін, проте збільшують зовнішній державний борг України.

В акції візьмуть участь активісти громадських організацій: CEE Bankwatch Network, руху „Нові ліві”, мережі громадських ініціатив “БАСТА”, молодіжної громадської ініціативи “Український Авангард”, громадської ініціативи „Об‘єктивна реальність”, а також експерти Національного Екоцентру України.

Контакти:

Тел:
4940354, 8 050 446 8036 (Надія Шевченко),
8 097 237 5965 (Володимир Задирака),

E-mail:
nadia@bankwatch.org,
zaets@list.ru

Лев Юркевич

Власне кажучи, що ми знаємо про Юркевича? Один з визначніших українських марксистів, інтернаціоналіст, полемізував з Леніним, не дожив до Жовтневої революції всього один рік.

Забутий сьогодні Юркевич – це наша відповідь узурпувавшим інтерпретацію національних термінів, правим. Це черговий цвях в труну солідаристських казок, котрими годує своїм виборців націонал-демократична (читай буржуазна) правиця.
Читати далі »

Святослав Вишинський

Се був широко звiсний Сторож, котрий,
бачилось, пильнував входу в тухольську
долину i готов був упасти на кождого…
(Іван Франко)

Перше десятиліття мілленіуму підвело межову риску в глобальному протистоянні рас і континентів. Демографічні тенденції і незрима територіальна експансія основних геополітичних гравців на даному етапі цивілізаційної світобудови дозволяють вже досить чітко і безпомилково окреслити контури Нового Світового Порядку. Немає сумнівів у тому, що вирішальним фактором майбутньої світової гегемонії стане Китай та “червоний пояс” супутніх далекосхідних держав. Нині стає очевидно, що геополітичні і расові тенденції, які в минулому взаємопересікались і суперечили одне одному, розриваючи єдині цивілізаційні організми, на новому витку взаємоототожняться і чітко поляризують карту світу - як наслідок ліквідації зайвого гравця. Феномен Білої раси буде винесено за дужки новітнього расово-континентального протистояння.
Читати далі »

Рой Керідж

Якби не західні індійці, західні африканці і нові генерації чорних британців, багато церков у містах Британії були б змушені закритися. Засмучує те, що білі британці покидають віру своїх батьків.

Сорок років тому, іммігранти країн Британської Співдружності часом принижувались в англіканських церквах. Сьогодні ж вони та їх нащадки зберігають церкви відкритими, а священників щасливими. Так звані „чорні” п’ятидесятницькі церкви вітають білих з розкритими обіймами.

„Чорні активісти”, так само як і „білі расисти”, схильні до засудження расової гармонії. Захисники „Black Pride” часто схиляли молодих парафіян з Кариб відмовлятись від „бога білої людини”. Оскільки білі відмовляються від христиняства і забувають його, такі активісти не на часі - поки “бог”, на якого вони посилаються є телебаченням.
Читати далі »

журнал “Сварог”

Продовжуючи тему “Бриколаж завтра” зауважу радше соціологічний і просвітницький характер ресурсу, покликаний зашити існуючі ідеологічні лакуни. Мати позицію і опиратися на неї, мов немічний на костур, дві, погодьтеся, зовсім не обов’язкові різні речі. Потреба у другому притаманна світоглядним інвалідам, ховаючим інтелектуальне безсилля за масками хардових ідеологій.

Ми підемо на своїх обох.
Читати далі »

Святослав ВИШИНСЬКИЙ

Смерть не имеет образа, но все,
Что носит вид земных существ, поглотит.
(Джордж Гордон Байрон)

Ледь загасили Брюссель, як знову запалала Франція. Палає Будапешт. Горять авто і будинки, а з ними й віра у світле майбутнє об’єднаної Европи. Горять речі, а з ними і потреба у тих, хто ними володів. Але коли ж загоряться самі буржуї? Нам не терпиться знати! Европейців звільняють від зайвих калорій, а вони ображаються. Їх рятують від раку, а вони пручаються. Найметкіший впіймається на підозрі: а чи не в змові вони? І чи не приховує сфінкс лібералізму всюдисущий садо-мазохістський тандем? Як підмітив ще живий класик: “Фройд би плакав”, проте боюсь, що ще не менш живому Фройду довелось би лікувати себе самого - як спокуту за гріх психоаналізу.
Читати далі »

Мазепа

Відкинувши, як останню цигарку, звинувачення у “безсистемності”, “кризі жанру” і тому подібних необрунтованих видумках зауважимо визначені останнім часом, подіями і групами тиску, напрямні:

1) фактичне перетворення Бриколажу з колективного вісника вже не існуючого інтелектуального об’єднання на більш горизонтальний інтернет-блог, культурологічний журнал, якщо хочете. На жаль, більшість дописувачів відмовилася від статуса співредактора і можливості самостійно викладати власні матеріали, тому, на разі, редакторські функції монополізовані одним ідеологічно підозрілим суб’єктом, який ховається під напівжидівським ніком;

2) присутність взаємовиключних ідейних посилок погоджено самим алгоритмом блогу, в основі котрого недоступний догматикам і цензорам сумління ДИСКУРСИВНИЙ принцип (діалогова культура і обговорення – не пропаганда, PR і нав’язування, характерні для самозакоханих припартійних “гуру”);

3) ми маємо добрі стосунки з представниками різноманітних, часто опонуючих громадських організацій: від “Альянсу” через “Авангард” до “Лівиці” і зацікавлені в контактах з українською діаспорою. Частина з них вказана в лінках, інші – ні. Проте з кавою під частин гостин, я певен, проблем не має бути.

4) наше ідеологічне кредо стале, і якщо ви не здатні прийти до (єдино вірної в часи смерті Логоса) формули: “нові ліві-нові праві-нова парадигма”, вертайте до стартової сторінки, смітник здорового глузду замінить алюзії власної вартості;

5) змінилися дописувачі і громадська платформа окремих членів нашої redколегії, що призвело до збільшення соціально-заангажованої теорії, часто анархічного, есерівського та марксистського характеру. Це правда, як і те, що дана лінія триватиме надалі, властиво націонал-анархічна форца;

6) статус сайту залишається більш ніж сталим: для УНТП – жидо-марксистський; для “Че Гевари” – неонацистський; для “Альянсу” – плебейський, для… . Один лише Рєпа, цей напрочуд вдумливий екс-нацист і за сумісництвом “навчитель” контр.інфо вірно ідентифікував суть Бриблеми: ”Ліві, в сенсі ті, хто поза справою”. Справою – правою, він, вочевидь, відзначив власний “цитатний стиль” і типову для опортуністів зачіску. Респект з обох цівок.

7) свого часу один з провідників лівої течії бандерівського відламку ОУН Іван Мітринга сказав: “Справа УПА є продовженням Великого Жовтня”. Цього року кілька громадських організацій, переважно лівого характеру заявили про свою підтримку ветеранів УПА, чий штандарт засидівся в руках бандерівців і, що значно гірше, наростаючої нацистської цунамі; наступним кроком стане ревізія 7 листопада і 1 травня, монополізованих євразійськими реваншистами.

8) що стосується властиво інтелектуального наповнення, ним залишається негаснучий інтерес до “нових правих” і етнічних релігій, а також різноманітних анархістських (від інтегрального Блека і онтологічного Бея до правого Еволи та національного Саузгейта), екологічних (та їх синтезів) і “нових лівих”, зокрема їх фрейдо-марксистської, навіть франфуртської частини. З вітчизняної історії – есерівсько-драгоманівська спадщина, український марксизм початку 20-го століття (включно з реанімацією інтереса до проблематики вітчизняного націонал-комунізма) та ліві групи в ОУН та УПА тощо.

9) 1-й ліричний відступ. Ми відмовляємо у статусі “патріотичних” різноманітним “буржуазно-націоналістичним” вісникам майбутнього, чия соціальна роль не раз ставила під сумнів результати національно-визвольних змагань. Елітаризм, буржуазність, компрадорство і, що головне – класова колаборація віншують ганебні сторінки неоліберальних проектів минулого століття. Справжній патріот – це закоханий в теорію соціальної справедливості бувший нацист. Соромно бути правим!

10) 2-й ліричний відступ. Враховуючи чомусь визначальну роль “расового фактора” ми стверджуємо відсутність інтересу до цієї та подібних проблем, як неактуальних для нашого сьогодення. Підстави: підлітково-сублімаційний характер “постмодерної гри” у фа-антифа, котрі навіть перебуваючи по різні сторони барикади виступають носіями однієї тоталітарної ідеології: перші – історично зафіксованої, другі – її ніби-то антитези, в основі котрої частий авторасизм. Іншими словами – не судіть про мою любов до Батьківщини лише з факту толерації чи негації кількох київських чорношкірих студентів. Їх доля для мене цілком байдужа – смерть від скінхеда, повернення до Нігерії чи репродукція афро-українців на даному історичному етапі менш актуальні, ніж пенсія моєї і ще 18 міліонів бабусь.
Українці вироджуються буквально швидше за мамонтів;
вже за кілька кілометрів від Києва можна спостерігати “мертві” села;
3-4% етнічної території цілком перетворено на токсичний смітник;
ми практично втратили оточуюче наших предків природнє середовище;
пауперизація (класове розшарування) досягло свого апогею, поряд з кількома, виїхавшими за межі країни міліонами працездатного населення;
ожив кучмістський вампір, недобитий тупим помаранчевим кілком;
культурна спадщина повсякчас ревізується, зазнаючи нищівних впливів з боку імперіалістичних домініонів;
Яким чином вирішить їх депортація “позбавлених меланіна”, чия сукупна кількість менша за одне Варшавське гетто? Відповідь – дорослішайте швидше, мої голомозі друзі.

Слава хаосу!

Честь.

Семюел Хантінгтон

На початку статті С.Хантінгтон висуває гіпотезу, згідно з якою головним джерелом конфліктів у світі, шо створиться в 90-і роки, буде зіткнення цивілізацій. Це означає, що в міжнародних відносинах превалюватимуть конфлікти не ідеологічного чи економічного характеру, а насамперед спричинювані культурними відмінностями. Національні держави зостануться найупливовішими “акторами” на міжнародній арені, у світових справах, але головні конфлікти відбуватимуться між народами та соціальними групами різних цивілізацій. Саме зіткнення, конфлікт цивілізацій домінуватиме у світовій політиці. Межі, які поділяють цивілізації, стануть передовими битв майбутнього.
Читати далі »

Вогнедар Шапошник

Відсутність релігійних упереджень, плюраверсальність, оновлення культурної спадщини, екологічні мотиви і багато інших роблять привабливими відродження етнічних релігій. Втім, якщо адепти семітських традицій з позицій вдалого бізнесмена ділять патріархати і приходи, їхні дохристиянські візаві постійно белькочуть про жидів, юдео-християнство і занепад раси, так, ніби пашталакання всує надастсься до відновлення оточуючого середовища та мікроклімату душі.

І, як казав свого часу лідер лівого крила французських нових правих Ален де Бенуа: «бути язичником, не значить стрибати довкола ідола. Це, перш за все, перманентний інтерес до індоєвропейської релігійної традиції» (перефраз). Котрий, доповнимо, погоджений нашим походженням і, як показує час, адекватний, на тлі власних екзистенцій. І соціальних викликів також.
Читати далі »

МИКОЛА СКРИПНИК

Привид громадянської війни бродить Україною – котра не протистояння її Сходу та Заходу.

У них була партія, у нас є десять років.

***

Товариші, обговорення національного питання у нас у значній мірі звелося до обговорення розбіжностей серед грузинської частини нашої партії. Дозвольте мені про це не говорити. Питання ширше, ніж суперечки в одній частині нашої партії, хоча, між іншим, суперечки ці можуть добре виявити існуючі розбіжності по національному питанню. Я не думаю говорити й про державні взаємовідносини, що визначають національне питання. Про це скажуть товариші по делегації. Я б хотів тут сказати відносно практичного переведення нашої лінії по національному питанню в одній галузі, а саме культурній і партійній роботі, беручи галузь цього питання, — про роботу серед української частини людности. Українці в Радянськім Союзі посідають не лише територію У.С.Р.Р., але розміщені й по території інших республік, досягаючи в Р.С.Ф.Р.Р. числа понад 7 мільйонів чоловіка.
Читати далі »