ЗВЕРНЕННЯ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ СТОСОВНО ПРОЕКТУ ДНІСТРОВЬКОЇ ГІДРОАКУМУЛЮЮЧОЇ СТАНЦІЇ
Н.Ш.
Україна, Київ, 01010,
Дніпровський узвіз, 1
Місія Всесвітнього Банку
для України, Молдови та Білорусі
Директору місії п. Полю Бірмінгему
Тел. (044) 490 66 71
Факс: (044) 490 66 70
2 квітня 2007 р.
Шановний пане Бірмінгем,
У цьому листі ми хотіли б висловити наше глибоке занепокоєння, пов’язане з проектом завершення будівництва Дністровської гідроакумулюючої станції (ДГАЕС), фінансування якого наразі розглядається Світовим Банком.
Розгляд проекту добудови Дністровської ГАЕС, його економічних, екологічних, соціальних, юридичних та політичних аспектів виявив ряд серйозних недоліків та негативних наслідків, що у поєднанні з високою вартістю викликає серйозні сумніви щодо необхідності його реалізації для українського енергетичного сектору.
ГАЕС це не самостійне джерело енергії, а лише акумулятор, що зберігає енергію вироблену іншими джерелами. Проект базується на низько-ефективних технологіях, які передбачають великі втрати електричної енергії, близько 25-30% виробленої енергії будуть використовуватися на власні потреби ГАЕС. Енергетична ефективність ГАЕС буде нижче, якщо ми приймемо до уваги втрати під час передачі електроенергії.
Дністровська ГАЕС є частиною „Енергетичної стратегії України до 2030 року”, автори якої виявилися нездатними врахувати сучасні тенденції розвитку енергетики та запропонували напрямки, розроблені у Радянські часи. Стратегія передбачає ріст виробництва електроенергії здебільшого за рахунок розвитку атомної енергетики. Оскільки на АЕС неможливо регулювати видобуток електроенергії, вникає проблема невідповідності виробництва енергії попиту. Проте, замість зменшення частки АЕС до розумного рівня розробники Стратегії передбачили введення регулюючих потужностей - ГАЕС, будівництво яких було розпочато раніше за радянських часів: Ташлицьку, Канівську та Дністровську. Стратегія викликає багато нарікань не передбачаючи управління споживанням, передбачаючи завелику роль атомної енергетики, повністю залежної від Росії, та дуже низьку енергоефективність - у 2030 року ми маємо досягти рівня, на якому сусідня Польща знаходиться вже зараз.
Проект має техногенні ризики, найбільш серйозним з яких є висока сейсмічність в районі будівництва у поєднанні з нестійкими ґрунтами, а також будівельні і гідрологічні ризики. Впливи Проекту на навколишнє середовище погрожують зневодненням у пониззі Дністра, що буде мати катастрофічні наслідки для екології цього регіону, включаючи руйнування екосистеми дельти Дністра а також проблеми з питною водою в Одеському регіоні.
Викликає занепокоєння питання переселення кількох сотень місцевих мешканців з територій, на яких буде здійснюватися будівництво. Сюди треба додати ще кілька сотень людей, для яких зміниться їх традиційний спосіб життя у зв’язку з підтопленням їх будинків, сільськогосподарських земель, зміни рівня води у колодязях з питною водою тощо. Жителі прилеглих сіл вже потерпають від процесу будівництва – з їхніх колодязів зникла питна вода, або стала непридатною для вживання, в результаті вибухових робіт руйнуються житлові та господарчі будівлі. Незважаючи на чисельні скарги, жителі прилеглих сіл так і не отримали за це компенсацій. Викликає сумніви бажання замовника проекту вирішити питання компенсацій і в майбутньому.
У той самий час проект має альтернативи, що можуть більш ефективно з економічної, енергетичної, екологічної та стратегічних точок зору розв‘язати проблеми пікових навантажень в об’єднаних електромережі України.
Під час підготовки проекту Укргідроенерго порушив Українське визначені законодавством процедури стосовно доступу до інформації, вимог до екологічної експертизи, та проведення консультацій з громадськістю. Не признаючи очевидний транскордонний вплив проекту ДГАЕС, і тому не інформуючи та не узгоджуючи проект з Молдовською стороною Укргідроенерго порушує ряд міжнародних угод: конвенцію Еспоо, про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, Міжурядову Угоду між Молдовою та Україною про транскордонні води, та Конвенцію Європейської Економічної Комісії ООН про охорону транскордонних водотоків та міжнародних озер. Все це вже призвело до напружених дискусій щодо планування використання землі та розподілення прибутків та переросло у територіальні претензії зі сторони Молдови на частину території гідровузла.
Проект буде мати негативний вплив на дельту Дністра, та Дністровську плавневу систему, території якої охороняються Рамсарською Конвенцією і що розглядається як одна з найбільших проблем проекту. Під час підготовки проекту також були порушені майже всі рекомендації Всесвітньої комісії по плотинах, включаючи отримання згоди населення шляхом консультацій з громадськістю та здійснення усестороннього аналізу різних сценаріїв розвитку енергетичного сектору України.
Приймаючи до уваги все вищевикладене ми вимагаємо Припинити розгляд фінансування проекту.
Ми вважаємо, що Всесвітній Банк у першу чергу має спрямувати свої зусилля на підтримку реформування енергетичного сектору України, розробку найбільш ефективної енергетичної стратегії та підтримку проектів, що спрямовані на підвищення енергоефективності та незалежності Української економіки.
Ми будемо щиро вдячні за те що ви розглянете порушені у листі проблеми на надасте відповідь про те які відповідні заходи планує вжити Всесвітній Банк.
Центр досліджень проблем громадянського суспільства, Ігор Новіков
Всеукраїнська екологічна ліга, Олена Пащенко
МГО „БАСТА”, Андрій Кулик
Громадська ініціатива „Об‘єктивна реальність”, Тарас Ратушний
Громадський рух „Нові ліві”, Антон Фінько
Національний екологічний центр України, Надія Шевченко
„Український Авангард”, Сергій Ковбасюк