Bricolage NL  
 

Порожнеча

Степан Молчан

…І впав з неба на землю вогонь. І прийшов воїн небаченої сили, що побрався з білявою жінкою-войовницею і повстав проти богів. І пішов від кохання воїна вогню та королеви аріїв рід арійський. І заселив країну лісів, гір і криги.

I

Наспівуєш гімн древнім богам. Перед ногами вогонь — таємна сила, що зігріває і освітлює шлях мандрівнику. Підходиш ближче, кружляєш довкола полум’я у танці. Вогонь замикається у колі. Раз у раз швидше, і швидше, і швидше. Аркан. Вогонь заворожує. В апогеї танцю переступаєш межу коли навколишній світ відходить у нереальне. З’єднуєшся з потойбіччям: чугайстрами, мольфарами, духами предків. Ти — один з людей, що кинув виклик богам, які дарували вибраним потаємну силу знати, творити, битися.

…Вершина. Тіло шматує північний буревій, обличчя нещадно січе дощ, а серце нестримно калатає, вириваючись з грудей. Стоїш віч-на-віч з рвучкою стихією. Ти один. Cамотній. Навколо моторошна космічна порожнеча. Ні сім’ї, майна, роботи. Нічого. Звільнений від забобон, стереотипів, начальників, друзів, ворогів. Почуваєшся як птах у польоті, що насолоджується кожним порухом крил, легкістю, з її неперевершеною миттю ейфорії-волі. Ледве тримаючись на ногах відчуваєш силу і слабкість, зливаєшся з вітром і дощем, сонцем і землею. І вже не борешся, навпаки, набираєшся енергії від грому і блискавки, що розкраяли небо на шматки. Це боги дають тобі знак. За мить стихія відступає. Мружиш очі, тіло розслаблене, налите спокоєм, від якого віє неземним блаженством.

Зосереджуєшся. Попереду безодня. Крок вперед — і попереду вже шлях в країну мрій. Інстинктивно ступаєш вперед і пливеш пухнастими хмарами у невагомості. Політ. Існує тільки прямий зв’язок з паралельним світом у викривленому просторі часу і матерії.

ІІ

Ми походимо з села і прижилися в урбаністичному місті — цих залізобетонних джунглях: холодних, бездушних, ворожих, з чужим етнічним середовищем, з тисячами-мільйонами-мільярдами істотам-привидів. Транспортні шляхи — це артерії мегаполісів — женуть у своїх жилах заражену кров. У непрохідних хащах людського мурашника сновигають туди-сюди сірі істоти. Навколо пустка. Вселенська порожнеча міцно затисла все живе в лабета каменю.

Ми щодня боремося за існування, ведемо битву з сірою буденністю. Наші будівлі — це віддзеркалля хворобливого суспільства: монотонність, одноформенність, вбогість соцреалізму. Асфальт. Смерть.

Місто — мій особистий ворог. Кам’яна в’язниця. Бунт.

Вулиця замінює нації школу виховання. І сім’ю. Асфальт – траву. Електрика — сонце. Модернізм перемагає природу.

Українці — діти вулиці. Тут формується новий національний архетип, і тут триває битва за місце під сонцем.

Повітря мегаполіса важке, затхле, п’янке. Їм важко дихається. Хочеться наповнити легені чистим, джерельним киснем і втекти від безглуздої метушні, туди в світ, де збереглося первісне почуття свободи, рівності, братерства — у природне середовище без заводів, хімкомбінатів і комп’ютерів. Втекти від технократії, що заганяє нації у глухий кут цивілізації за яким — бунт машин проти людини-творця і перемога заліза над плоттю. Технократія вбиває життя.

ІІІ

За склом цвіли квіти, брунькувалися дерева. Паростки кволо проростали крізь землю, змучену хуртовинами, льодовим панцирем і морозом. Зелень відвойовувала місце під сонцем у похмурій дійсності, щоб заволодіти бетонним мегаполісом. Народжувалося життя.

IV

Ти не любиш коритися і владарювати. Єдина цінність — воля. Безупинна стихія, що крушить усе навколо, безжально-сліпа. Ти, справді анархіст. Тільки не знаєш значення цього хитромудрого слова, ідеології, класиків. Та й навіщо забивати голову мотлохом? Анархізм, лібералізм, комунізм, імпресіонізм, …ізм, ізми. Безліч непотрібних слів.

Здатних до спротиву мало. Нація відступає у гетто, до краю безодні, щоб колись прорвати оборону і заволодіти українським Завтра. Його ніхто не подарує. Україну не чекають на бенкеті переможців. Нехай! Українці прийдуть без запрошення.

Україні не треба вожді. Вільними є тільки нації причетні до сакрального. Вони — хижі зграї. Націоналізм кличе до себе буйних. Тих, хто любить воювати, у кого палає вогонь романтики у світі матерії; хто марить далекими краями і несходженими дорогами — хто стане в національні загони, у лави пліч-о-пліч з братом по крові, кому брязкіт зброї і симфонія вибухів снарядів миліші за ніжну музику умиротворення. Україна належатиме хоробрим — тим у кого в генах нуртує гаряча кров, холодний розум і завзятий характер. Той, хто відчуває зв’язок з предками: пам’ятає арійських номадів, дружинників Святослава, Гонту, Залізняка, Бандеру і УПА. Україна — нація героїв. Їх було стільки, що на кожного знаходилося безліч зрадників.

Війна – це сублімація влади. Бойові дії точаться у нових формах, але за те саме. Бізнес — це війна. Ринок — це поле битви. ТНК заволоділи державами без жодного пострілу. Україна програє.

Війна рятує людство від розслабленого вимирання. Чоловік народжується для війни, а жінка — заради виконання материнського обов’язку. У дуальності: життя-смерть приреченість живої істоти вмерти. Смерть — це справжня комуністка, що зрівнює багатих і бідних, вродливих і потворних, щасливих і нещасних, християн і мусульман. І ніхто ще не купив собі індульгенцію нa безсмертя.

Чомусь згадалися кхмери: руйнування Пномпеня, відміна грошей, релігії, відлік літочислення з “нуля” і “чистий комунізм”. І гора черепів у жертву червоному ідолу у джунглях Кампучії.

Війна забирає накопичувані з народження соціальні нашарування. У вирі вибухів, крові, землі, відваги і страху, сліз, розірваних тіл пізнаєш себе; там, де перемішалося чорне і біле, життя і смерть народжується новий тип — воїна-трудівника. Там дізнаєшся ціну життя, правди, віри, дружби і кохання. Бо ж війна у будь-яких формах - це і є змагання за чиєсь панування чи звільнення, за когось чи проти когось — за щось. Вмотивоване і непояснювальне бажання вмерти, щоб воскреснути в пам’яті наступних поколінь. Або назавжди поринути у темряву забуття. Життя і смерть — близнюки. На смертному одрі хрип вмираючого схожий з дзвінким плачем новонародженого.

V

На узбіччі біля столітнього дуба лежав молодий чоловік. Нестерпний біль пронизував тіло, штрикав смертельним ножем. Гаряча кров окропила пухнастий холодний сніг. Перед очима промайнуло недовге життя: народження, перші кроки і слово: “Мама!”, безтурботне дитинство, навчання, перше кохання без взаємності, хвороба без надії на видужання, просвітлення у хвилину розпачу, загін добровольців. Зненацька відомість потьмарилася… Порожнеча. Вічі сліпило яскраве світло з кінця довгого тунелю. Йдеш. Крок, два, три…..Збиваєшся з рахунку…..Зупинився перед написом на дверях. ”РАЙ”. Трохи нижче: “Місця продані”. Чогось не наважуєшся відкрити двері і увійти всередину. Тут щось не те, віє пекельним холодом.

— Воїн, ти дарма прожив життя праведника. Коли ці негідники — і показав на браму звідки долинали звуки ”Владімірского централу”, запах перегару і зойки жінок — насолоджувалися принадами земного щастя, достатку, розваг, — ти присвятив себе ЇЙ. І що маєш? Невже вірив у примари? Запам’ятай: справедливості не існує!

— Я жив, щоб вмерти заради НЕЇ. Любив її до нестями, до солодкого божевілля, не вимагаючи взаємності. Вмирав з голоду, прикутий до ліжка хворобою у холодній квартирі. Я — був в’язнем у чотирьох стінах. Крізь несамовитий біль радів сонячним дням. Недуга висмоктувала фізичну силу, потроху вбивала молодість. Тоді смерть видавалася порятунком від пекучого болю. Я щодня безліч разів вмирав, але не здався і переміг смерть. Видужав! У довгих пошуках знайшов істину, а з нею сенс буття. Мені нічого не треба. Я виконав обов’язок!

….Новітній націоналізм народжується не в Галичині, не за дніпровськими порогами чи Дунаєм. Новітній Бандера і Шухевич прийдуть зі Сходу України на чолі загонів російськомовних українців, що усвідомили національну приналежність. Там народжується модерний націоналізм. Його бійці понесуть прапор перемоги у широкі маси над Дніпром і Південним Бугом і далі дорогою арійських предків на Схід до засніжених гірських вершин.

надіслано автором

Коментарі (69) для “Порожнеча”

  1. Ноунейм

    “Новітній націоналізм народжується не в Галичині, не за дніпровськими порогами чи Дунаєм. Новітній Бандера і Шухевич прийдуть зі Сходу України на чолі загонів російськомовних українців, що усвідомили національну приналежність. Там народжується модерний націоналізм. Його бійці понесуть прапор перемоги у широкі маси над Дніпром і Південним Бугом і далі дорогою арійських предків на Схід до засніжених гірських вершин.”

    От за ці слова респект.

  2. Олег Верник

    Полюбляю читати такі тексти :))) Завжди настрій після цього підвищується. Мої респекти :))))

  3. Mazepa

    тамтешня спільнота, як на мене, э другим державотворчим етносом, поряд зі здебільшого україномовним правобережним.
    Інша, не лише мовна культура тощо. Навіть система менеджменту тощо, не кажучи вже про історичні перспективи і геополітику інша.

    Зразок - юніоністи в Ірландії або валлони в Бельгії, приблизно.

  4. Mazepa

    перевчився нах)))

    Нє. ну думка зрозуміла - нащадки колоністів і асимільовані місцеві проти тих, хто типу “щирі”.
    5-а колона, принаймні латентно.
    Цікаво було би почитати (порадив спільний знайомий) “Донецький кряж”. Тоді ти зрозумієш, що прийдуть вони з іншою нац. ідеєю, прапором і по наші душі.
    Згадай прапор “Донецької республіки”.
    Шо в одних на язиці, в інших - в головах.

  5. Mazepa

    тре було 14 жовтня не никатися выд УНТП по метро, а спуститися на Майдан, там побачив би. Раш. триколор з якимось візерунком.

  6. Mazepa

    це і є справжній тамтешній націоналізм, про котрий забувають критикуючі галицький - http://anti-orange.com.ua/article/history/

  7. stem

    В статті мова про українських націоналістів зі Сходу України, а не про москалів-українофобів. Так не люблю затасканого деким цього слова!
    Донцов, Липа, Міхновський теж із-за Дніпра походять.

  8. Ноунейм

    Прихильники “донецької республіки” - це не націоналісти. Доречі їхня ідеологія ближча до лівого крила ніж до правого. ;) Вони сумують за вєлікім саюзом і камінізмам, катарий абіщал свєтлоє будущєє.

  9. Олег Верник

    Людині без імені

    Вони сумують не за комунізмом, позаяк сумувати за комунізмом не можна позаяк його ще не було :)))) Комунізм/анархія - це позакласове бездержавне суспульство, що засноване на колективній власності та на тотальному самоврядуванні. При чому тут Радянській Союз??

    Ти взагалі готовий до самоосвіти? Якщо так, то дай знати, я підкину тобі на мило деякі важливі ліві тексти, щоб ти був принаймні хоча б трохи готовим до серьозної дискусії.

    Виходь на новий рівень, позбувайся дітсадівської метушні…

  10. Ноунейм

    А я не йму віри як можна було прихильників данєцкої рєспубліки причисліити до націоналістів.

  11. Ноунейм

    шовінізм не дорівнює націоналізм. шовіністом може бути націоналіст, демократ, ліберал, комуніст ітд.
    Насамперед націоналізм - самопожертва заради своєї Нації, повага до інших Націй.

  12. Іван Безбожний

    Verhör des Guten

    Tritt vor: Wir hören
    Daß du ein guter Mann bist.

    Du bist nicht käuflich, aber der Blitz
    Der ins Haus einschlägt ist auch
    Nicht käuflich.
    Was du einmal gesagt hast, dabei bleibst du.
    Was hast du gesagt?
    Du bist ehrlich, du sagst deine Meinung.
    Welche Meinung?
    Du bist tapfer.
    Gegen wen?
    Du bist weise.
    Für wen ?
    Du siehst nicht auf deinen Vorteil.
    Auf wessen denn?
    Du bist ein guter Freund.
    Auch guter Leute?

    So höre: Wir wissen
    Du bist unser Feind. Deshalb wollen wir dich
    Jetzt an eine Wand stellen.
    Aber in Anbetracht deiner Verdienste
    Und guten Eigenschaften
    An eine gute Wand und dich erschießen mit
    Guten Kugeln guter Gewehre und dich begraben mit
    Einer guten Schaufel in guter Erde.

    ————————–
    Подойди. Говорят,
    Ты хороший человек.
    Ты неподкупен. Впрочем,
    Молния, ударившая в дом, -
    Тоже.
    Ты не отступаешься
    От того, что когда-то сказал.
    Но что ты сказал?
    Ты честен: что думаешь, то и говоришь.
    Но что ты думаешь?
    Ты храбр.
    Но в борьбе против кого?
    Ты умен.
    Но кому служит твой ум?
    Ты не заботишься о своей выгоде.
    А о чьей?
    Ты хороший друг.
    Но хороших ли людей?
    Слушай же, мы знаем:
    Ты нам враг. Поэтому
    Мы тебя поставим к стенке.
    Но, учитывая твои заслуги и твои достоинства,
    Мы поставим тебя к хорошей стенке
    И расстреляем тебя из хороших винтовок
    хорошими пулями,
    И потом закопаем
    Хорошей лопатой в хорошей земле.

  13. makzz

    Якраз такі як Ноуней саме в меншості. То му що левова частка націоналістів (тих хто себе так називає) саме ксенофоби по великому рахунку і дуже не поважають інші нації.

    Не знаю я к тобі там хочеться, але те шо шовінізм та інше є крайнім проявом націоналізму написано в будь-якому словнику чи енциклопедії - ти не користувався цими книжками? Саме крайня форма націоналізму, а не комунізму чи лібералізму.

    Хто тобі сказав шо то були “комуністи”??? Я теж можу назатись Дж. Бушем, але війну в Ірані мабуть розпочати не зможу, навіть як би сильно й захотів.

    “Націоналісти” також є різні. З вашої “націоналістичної” точки зору є комуняки - які зробили кучу всім гавна, і (о господи!) притісняли бідних націоналістів. Але я тут розпинаюсь і поясню вже декілька місяців, що є різні речі в лівому русі і що деякі, кого причисляють до нього, не є “лівими”. Якщо ми будемо прирівнювати сталінську бюрократію до “комуністів”, то хватить сприймати в такому разі націоналізм тільки в одному його прояві - нац-мі поневолених націй.

    Якщо подивитись з боку на ваш “націоналістичний” рух, то націоналісти - це не тільки ті бідні які хочуть свободи а їх бідних давлять і не дають розвиватись. От тільки я чомусь це намагаюсь бачити і розрізняти різних “націоналістів”, а ви чомусь це не хочете бачити в лівих - шо за обмеженість???

    Так може це справа у вашій “націоналістичновселюбивій” сутності???

  14. makzz

    Ясно, у Мазепи бодун)))

  15. Святослав Вишинський

    В такому разі бажаю і прозріння.

  16. мазепа

    Мазепа, ти втік від аргументованої дискусії по Голодомору і колоніям.
    Самоусунувся, оскільки ти мотивуєш своє бачення “науковістю”, я - громадянською позицією. Різний формат.

    Тепер ти просто продовжуєш ярликувати наші аргументи науковими в лапками. На підставі того, що вони суперечать націоналістичній ортодоксії? Несерйозно :(
    А тут навпаки. Свої аргументи на користь ТС я рахував майже науковими, ти користувався чисто популістичними, причому довго і не зважаючи ні на що, чим, повторюся, зіграв дуже погану славу НІ.

    В українській ЛІВІЙ традиції ти не знайдеш занепокоєння міграцією, “авторасизмом”, “українофобією” і т.п. Якщо ж ти знаєш такі факти, то прошу в студію.
    Міграція - в ті часи була відсутня.
    А авторасизм та українофобія - йдуть рука об руку, починаючи з художнього слова і кінчаючи масою малоросійських і пізніших радянських в тому ліці наукових (пронизані ними) писань.

    Проблематика ця нова, але сама вона в купі трад. укр. лівим дискурсом початку 20 ст. повинна визначати наші горизонти.

  17. Ноунейм

    А чим комуністи часів Сталіна були не шовіністами особливо по відношенню до українців?
    Чим більшість теперішніх московських лібералів не шовіністи?

  18. MadRed

    Товарищі, спакойна! За моїми спостереженнями, ви вже давно у своїй дискусії скотилися до банального трьопу і гавкання одне на одного. Замість розглядання суті речей ви ніби кидаєте одне в одного камінці - а такі мудаки, а такі ще мудіші, при чому сприймаючи це все мало не на свою адресу!
    Я переконаний, що серед нас НЕМАЄ авторасистів, українофобів та шовіністів!!! Ми всі маємо розуміти, що національне і соціальне є разом і одночасно!!! І жодне не є меншовартісним!!! Саме ці позиції нас і об’єднують. А агресивне шапкозакидання незрозуміло до чийого городу породжує самі лише непорозуміння. Отож прислухайтесья до суті, будь ласка.
    Авторасистам - п@зди! Шовіністам - п@изди!

  19. Олег Верник

    Людині без імені

    Йдеться не про дітсадок, а про ганебну неосвіченість з тих питань лівої теорії, що намагаєшься аналізувати… Я надішлю тебе деякі важливі сучасні ліві тексти на мило.

    П.С. Щодо зоофільства - тебе надіслати тексти як кохати по пролетарському маленьке кошеня чи великого собаку??? :)))

  20. Ноунейм

    “Для мене ознаками “лівої” свідомості є антикапіталістична риторика”
    Мазепа, це є і ознакою націоналістів. :) Національна Держава за умов капіталізму існувати не може.
    Доречі рекомендую почитати (звісно я впевнений, що ви вже читали) Ярослав Стецько: “Без національної революції немає соціяльної”

    “ПС. тов. Ноунейм даремно відмовляється від самоосвіти. Зайвою вона не буде, а горизонти розширить. Не єдиним Бандерою живе укр. душа.”
    Я ніколи невідмовлявся від самоосвіти.

    “Візьмемо простий приклад - Петлюра.”
    Він і не герой і не антисеміт. Я міг би тут написати величезний пост з цього приводу.

  21. Олег Верник

    Вау! В такій тональності розмови вже можна розмовляти про серьозні речі. Мої респекти всім, особливо МедРеду, який вніс конструктивне спрямування!!!

    Справа у тому, що формування якісно нового лівого руху має відбуватися зовсім не традиційне. Йдеться про те, що ми не маємо права перетворювати новий соціально-політичний рух на фан-клуб прихильників якихось там фетішів (а-ля державний прапор, червоний чи чорний прапор)) або постатей (Троцький, Махно або Петлюра). Подивиться на ОМ, який почав об*єднувати людей не за їх роллю та напрямами у соціальних рухах, а через їх лексічне самоототожнення.

    Здається, ми всі розуміємо, що такого лайна ми не хочемо. Свобода платформ і фракцій всередині руху - ось єдиний варіант ввести в рамки внутрішню дискусію, але ж спрямування наше - реальна соціальна емансипативна практика. Ми маємо долучати до нас активістів і самим долучатися до цих визвольних, а тому по суті антикапіталістичних та антисистемних практик. І байдуже, чесно кажучі, що там в голові у соціального активіста - Бандера, Троцький чи Господь Бог…

    1. Ми маємо тільки очевидно відсторонитися від авторитарних практик та їх знакових носієв/постатей (расизм, фашизм, тоталітаризм, буржуазність)!!!

    2. Якщо зустрічаємо складну багатокомпонентну практику, яка має визвольні (емансипативні) аспекти та, одночасно, авторитарні складові - ми маємо з повагою до цього відноситися та до таких постатей. Можемо робити всередині руху платформи/фан клуби щодо цього (Ленін, Шухевич, Скрипник, Троцький тощо), але ж не це має бути предметом форматування кордонів нашого руху. А, ще раз наголошую, спрямованість на конкретну емансипативну практику.

    3. Також є сенс в середині руху “нов ліві” вільно допустити партійні та позапартійні платформи. Мені байдужа балаканина про взяття влади чи відмови від взяття влади, хай будуть і такі і такі, або вони разом в середині спільного руху робили реальну антикапіталістичну політику з усіма її розфарбуваннями та самоототожненнями. Геть сектанство!!!

  22. stem

    Прочитав 42 попередніх повідомлення. З них - 40 не по темі статті “Порожнеча”. Болтуни…
    Ноунейм. У більшості з тобою погоджуюся.

  23. Іван Безбожний

    “Подивиться на ОМ, який почав об*єднувати людей не за їх роллю та напрямами у соціальних рухах, а через їх лексічне самоототожнення.
    Здається, ми всі розуміємо, що такого лайна ми не хочемо.”

    Так-так… Олеже, а чи не можна трохи конкретніше - розгорнуто, з прикладами тощо? Тіко без клеїння усяких лейблів та проставляння штампів…

  24. Іван Безбожний

    Тож, про ОМ ти можеш тільки брехати?..

  25. Іван Безбожний

    2 makzz: це тобі Вернік сказав?

  26. Jerzy

    “Подивиться на ОМ, який почав об*єднувати людей не за їх роллю та напрямами у соціальних рухах, а через їх лексічне самоототожнення.
    Здається, ми всі розуміємо, що такого лайна ми не хочемо.”

    Іване, Верник не бреше. Перечитай Декларацію ОМ.

  27. Іван Безбожний

    2 Білодід: дякую.
    2 makzz: Мене не обробили б, навіть якби я в Слов*янську був, а вже тут, в Києві - годі й намагатися. Усе ж на свої очі видно :) А контра - далеко не вся ОМ, її відношення до ОМ може трішки ближче, ніж відношення Бриколажу до Лівиці.
    2 Jerzy: Таж тільки перша теза. Яка нівеліруються наступним текстом.

  28. Каталонець

    На прохання Стема напишу четвертий коментар власне по його твору.

    При всій моїй повазі до поліввших західноукраїнських націоналістів, на статтю буду гнати і вішати ярлики(((
    Отже шароварний пафос в суміші з апологією селянського свинодоглядання та червоних кхмерів дає результат, м”яко кажучи, непереконливий.

    Додати сюди ще й трудівника-воїна - вабще супер. За що ж ми тоді змагаєио? Я раніше підозрював, що за покращення соціальних умов, перманентне скасування прація (по Гі Дебору, Блеку і Марксу). Та й проти війни, взагалі-то, виступаємо. Тут недопонял мотивації…

    Найбільше зачепив розділ про “аграрну націю”. Не подобається у місті - їдь жити в поліські болота. Я місто люблю і місити чоботями навоз не збираюсь.

    ***

    В товариській дискусії підтримую тезу про те, що треба поменше одне на одного гнати а думати над реальними практиками.

  29. Каталонець

    Київська Русь - золота доба? А ти чув про рабсто, про кастову систему, варварські племінні традиції, війни та епідемії? Да і нації тоді ніякої небуло. А ставити в один ряд Нікіша, Штрассера і Шумського просто нелогічно.

  30. Vasa

    Guru cilkom ne rulyt’! :) Vin honyt’, - perevazhno - byesa! :)
    Ce - Mazepi! :)

  31. makzz

    Культура “КР” не сягає тисячоліть, а виникла в з появої цієї самої “КР”. Тим більше не забувайте, що назва “КР” умовна і прийнята в науквимй обіг за згодою вчених славістів. Святослав Хоробрий, язичництво… мдя, нічо так золотий вік)))))))))

    “Вивчивши увесь величезний масив археологічних знахідок Близького Сходу, Балкан і України, археологи прийшли до висновку, що трипільці - це людність, яка за походженням пов’язана зі стародавніми мешканцями південної Анатолії (нині територія Туреччини) - хато-хуритами, які не мають ніякого відношення за своїм етнічним походженням ані до семітів, ані до індоєвропейців.

    Вони з’явилися на території сучасної Україні наприкінці 6 тисячоліття до нашої ери, мігрувавши з Трансильванії і Молдови, куди у свою чергу потрапили саме з південної Анатолії через Балкани у 7 тисячолітті. У ті місця, куди йшли трипільці, вони несли з собою навички відтворюючого господарства, культурні рослини (пшеницю, ячмінь, сочевицю), домашніх тварин (овець, кіз), близькосхідну культуру та мову. Ці люди належали до східносередземноморського антропологічного типу, який характеризується тонкокістністю, невисоким зростом, темною пігментацією, скошеним чолом і великим носом своєрідної форми.

    В останнє десятиріччя з’явилися роботи, які стверджують, що трипільці - це стародавні українці. Однак сучасна наука такі твердження однозначно заперечує. Так яку ж роль тоді зіграли представники трипільської культури в етногенезі і культурі українців? Яке місце трипільська культура займає в історичній спадщині України?”

    - це, щодо арійців;)

  32. Vasa

    Znovu honyt’ biesa! :)

  33. stem

    Середньостогівці (4-3 тис. д.н.е) - це прямі нащадки індоіраноарійців. -тут правильно “предки”

  34. Лимонный пиздюк

    Мазепі (5 відпис): сьогодні повернувся з Луганська, за три дні їду в Донецьк. Мій висновок зі спідкування з людьми: там - більшість українців, територіальні патріоти (все за Липинським прям), горілку п ючи ніхто не кричить Росії “слава”, Незалежність здавати не хочуть. Коротше - за 20 років українізаторської політики - Донбас і Південь (окрім Криму) - органічна культурно українська територія. Я взагалі не парюся з приводу мильних бульбашок “дві України”, тим більше інтелектуалістично не перебільшую про українофобську. Я там з 2000 завжди говорив українською. Так що спокійно! - Донбас нині хоч і на маргінесі, але українізується.

  35. makzz

    Пиздюче, я тобі писав-писав, а ти ніяк…
    Как в історіі про нєрасдільонную любоффь

Залишити коментар