Андрій Холявка, МЛ “Бриколаж”, м.Львів

Сягнувши максимуму у 1968 році, радикальний рух „нових лівих” швидко пішов на спад і у 70-і роки закінчив своє існування в глухому куті політичного тероризму. Проте та частина молодих людей, яка поділяла праворадикальні погляди і перебувала на протилежному боці барикад, зуміла зробити суттєві висновки з невдач своїх лівих візаві. Коротко їх можна підсумувати так: політичний рух не має шансів прийти до влади або утримати її надовго, якщо він не переміг у сфері ідеології і не став яскравим явищем у сфері культури. Умовою політичної перемоги є завоювання культурної гегемонії. Читати далі »

“Останній конфлікт”

Розкажіть трохи про передумови виникнення гурту „Celtic Warrior”? —  CW: Ми сформувалися 1992 року після жахливої автомобільної катастрофи, коли загинули наші побратими з тодішнього „Violent Storm”. Це була данина їх пам’яті як, власне і назва нашого гурту, котра походить від однойменного альбому. Читати далі »

Семен Букчин

Пошук Білорусії, її справжнього образу, характеру, гісторії і майбуття триває здавна. У даному випадкові можливі ріжні координати відліку. Можна звертатися до часів, коли було видано Статут Великого Князівства Литовського і „Біблію” Францішка Скарини. Можна пригадати сповнені гіркоти слова з передмови до „Дудкі беларускай” Францішка Багушевіча: „Не покидайте, бо загинемо”. Це вже 90-і роки 19 століття. А потім — Янка Купала з його надривним „людзьмі звацца” і Максим Богданович з романтичною, хвилюючою серце „Пагоняй”. Читати далі »

Олесь Хоменко

Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії. Починаючи з 1169р. англійці здійснювала туди винищувальні походи. Лише Олівер Кромвель „скоротив” автохтонне населення Ірландії з 1,5млн. у 1646р. до 850тис. у 1652р. У 1845-47р.р. внаслідок голодомору на острові померло понад 1млн. чоловік, а ще понад 1,5млн. емігрували. Тепер у США живе ірландців у кілька разів більше, ніж на Батьківщині. „Звільненоочищені” землі не залишились кинутими напризволяще: вони масово заселялись англійцями. Здавалось, що фізично знищений, знекровлений, асимільований народ не виживе. Але трапилось неочікуване: під тиском непримиримої боротьби ІРА колонізатори змушені були визнати незалежність Ірландії, але її північний схід — ОЛЬСТЕР — залишили за собою. З 1969р. ІРА центр своєї діяльності переносить на ці терени і з того часу тут іде безперервна боротьба за волю. Читати далі »

Юрій Канигін

Материнськими народами великоросів були племена, котрі мешкали у басейні Верхньої Волги (і її приток — Оки і Ками), а також Волхова: меря, весь, чудь, мурома, черемиси і деякі інші, генетично і культурово близькі. Ім’я їм угро-фінські племена туранського кореню.

Цей материнський народ великоросів (туранські племена, по тому приєднали до себе вятичів, пермяків, мордву, удмуртів і інших) — всі вони ввійшли до складу Київської Руси. Читати далі »

Андрій Поцілуйко

Найбільш впливовими у XX отоліті виявились два напрями соціальної антропології: школа Б.Маліновського і К.Леві-Строса. Згідно з дослідженнями К.Леві-Строса міфологія є особливою формою прояву людськго мислення, поряд з мовою. За Маліновським, міф не є поясненням явищ, тобто не теорія, а вираження віри, що переживається як реальність. У первісній культурі міф узагальнює вірування і обґрунтовує моральні норми соціуму, доводить необхідність обрядів і культів, містить практичні правила людської поведінки. Читати далі »

Андрій Юсов

Він — Ярема Звичайний. Хлопець, який виріс в українському селі, закінчив там школу, а потім поїхав у велике постсовєтське місто, щоб вступити до вузу, знайти в місті роботу і дружину, прожити життя і вмерти.

„Здравствуйте, меня зовут Леонид Данилович Украиноєдов. Я Ваш преподаватель по теории и практике научного интернационализма. Хотя я уверен, что среди присутствующих в аудитории нет людей, которые не знают языка Пушкина и Лермонтова, меня принуждают читать лекции на украинском. Однако, уважаемые студенты, Вы можете проголосовать, на каком языке Вам удобнее получать знания. Кто за то, чтобы я читал лекции на русском?!” — Приблизно так почалося навчання Яреми у вузі великого міста. Під час голосування він вагався. Родина та друзі в селі говорять по-українськи, школа була українською, але мешканці нового, для Звичайного, міста, розмовляють російською мовою, окрім того більшість однокурсників проголосували за неї. Кілька хвилин курс гудів. „На руууском!!!” — лунали репліки найбільш буйних. Хтось крикнув — „Ведіть лекції державною мовою!”, та на нього посипались звинувачення у нацизмі й погрози. Більшість вихідців з сіл та просто етнічних українців мовчали, однак дехто, навіть з них втягнувся в україноїдну істерію і кричав: „Говорыть по рускы!”. Сам Украиноєдов нейтрально, але посміхаючись, спостерігав за приниженням України. Ярема Звичайний влився в українську сірість і мовчав, мовчав, втрачаючи себе, вперше зраджуючи своїй матері й Батьківщині. Ця лекція, як і більшіть інших у вузі великого міста пройшла без присутності українського слова. Читати далі »

Ернест Гемінгвей

У 1919 році він їздив залізницями Італії, маючи при собі прямокутний клаптик клейонки, виданий партійним комітетом, на якому чорнильним олівцем було написано, що цей товариш зазнав багато лиха від білих в Будапешті і всіх товаришів просять усіляко сприяти йому. Той клаптик клейонки правив йому за квиток. Він був дуже сором’язливий, ще зовсім молодий, і залізничники передавали його від обслуги до обслуги. Грошей він не мав, і годували його за прилавками у станційних буфетах. Читати далі »

Андрій Юсов, “Українське братство”

Вперше, за майже двохрічний період діяльності, організація „Українське братство” провело Міжрегіональну Керівну Раду, що пройшла 4 січня у місті Житомир. Підсумки минулого політичного року та потреба формування концепції діяльності на рік поточний, стали основними причинами зібрання активістів УБ з різних регіонів. Участники Керівної Ради ухвалили документ під назвою: „Орієнтири діяльності Українського братства на 2004 рік”. Читати далі »

МЛ “Бриколаж”

Привіт. Для початку давайте визначимося із термінами. Хто такий „Інший”?

По-друге - це я. А по-перше… Мабуть той, хто завжди шукає так звану “вузьку браму”, на відсіч від усіх, хто віддає перевагу брамі загальній, людський… У якомусь сенсі, взагалі, інші не є людьми… І най цим втішиться решта.

Інші - не є моя вигадка. Це дійсність, що нас оточує. Її багаторазово обсервовано та описано. Читати далі »