Василь Чумаченко

Рідкісний москаль долетить до середини Дніпра. Але таких більше, ніж вживаючих на щодень словосполучення кшталту „волхв”, „характерник”, „ворожбит”. чорнокнижник”, „мольфар”, „босорканя”. Це тому, що вони вимерли, хоча порівняно нещодавно, століття-півтору тому, в добу, котру Маркс називав „первісним накопиченням капіталу”, а новітні соціальні криптозоологи — мезолітичним капіталізмом. Крім них згигули дракони (плеозаври), чугайстри (homo erectus-и та інші йеті), переживші рамаянівські війни рідкісні карликові відтинки (гноми, гобіти та ельфи), люди-звірі (перевертні, упирі) — зникли алгоритми комунітарного співжиття між представниками богонатхненного органічного світу, відповідні до них субординація і обряди ініціації. Одні стали чучелами у запилених лавках десь у шотландській або галицькій глибинці, інші персонажами новітньої літератури, третіх до цих пір ловлять по Гімалаях, ну а четверті — залягли у дуже законспірованому сакральному підпіллі. Підпіллі умів, котрі вірять у повернення сусідів і відновленні даної Господом гармонії міжрасових стосунків, божественної екології і класової справедливості у 21 столітті, коли падуть капіталістичні кайдани, звільниться загиджена конс’юмеризмом і брендами свідомість, повернуться самоуправління, родова ієрархія, міфічні сусіди з числа упосліджених казкових істот, сонце поверне ліворуч, а наукова парадигма сягне вершин плюраверсального усвідомлення аналогічної дійсності. Читати далі »