Сат-Ок

Син польської революціонерки і вождя останнього вільного племені - шеванезів, Сат-Ок прожив нереальну, з точки зору пересічної особи, долю. Мисливець за фахом, Довге Перо (а саме так перекладається його ім’я) володів кількома індіанськими мовами, вже польською писав про індіанське життя; воював з гітлерівськими окупантами і пройшов крізь застінки гестапо, служив на Балтійському флоті і перебував у лавах марксистсько-ленінської Польської об’єднаної робітничої партії. Сат-Ок співпрацював з Рухом американських індіанців і один із перших у художній формі зневажив ліберальний тоталітаризм, втілюваний у таких примітивних словосполученнях, як «закон білих» та «індіанська резервація». Його фігура знакова для поколінь слов’янських «індіанців» - українців, адже він єдиний, хто повністю переклав «Кобзар» - мовою індіанців оджібвей. Читати далі »

Д. Зелений, nationa-leftist

Оригінальність їхніх перфомансів припадає на різні періоди: УНА була в силі на початку дев’яностих, НБП – років за десять потому. І перша і друга претендують на освоєння євразійської спадщини, як, властиво і паразитуючі на цій „йдеї” уламки Корчинського з його „Братством” і Дугіна з чисельними „євразійськими проектами”. Читати далі »

Хорхе Луїс Борхес

Магнус Барфод 1102 року розпочав вирішальне завоювання королівства Ірландія; кажуть, що в переддень смерті він отримав таке привітання від Мюрхертаха, дублінського короля:

«Нехай у твоїх військах битиметься золото і буря, Магнусе Барфоде. Нехай завтра на просторах мого королівства буде щасливою твоя битва. Нехай твої королівські руки тчуть страхітливу тканину меча. Нехай не шкодують похвал твої численні боги. Нехай не шкодують і крові. Нехай станеш ти переможцем, коли засяє вранішня зірка, ти, королю, який топче Ірландію. Читати далі »