Золоті слова Ніцше: Законів немає: кожна влада в кожний момент розвивається до останніх своїх меж. Гра вдавання: «закони», яких нібито дотримуються, «реформи», яких нібито прагнуть. «Закони» і «реформи» створюються лише для того, аби приховати волю до влади, зберегти себе і подолати опір інших.

Політика служить для того, щоб збільшити майно політиків та тих, хто стоїть за їхніми спинами і диктує, які «закони» треба приймати, які «реформи» треба проводити для того, щоб збільшити їхнє майно і отримати більше задоволення від цього. Гра вдавання полягає в тому, що політики можуть зробити щось для тих, хто їх обрав, тобто для виборців. Глупістю є покладатися на політиків, яких рекрутують олігархи. Політики — це продовження органів олігархів: ненажерливості шлунку, похоті очей, похоті плоті. Симбіоз політикуму і олігархії. Перший прислуговує другому. Політикум складається з «правих» і «лівих», які стоять на службі в олігархів. Закони — це для лохів та простаків, реформи — також для них. «Чекайте і вірте, і ви дочекаєтесь кращого майбутнього — кращого життя» — таку пісню співають нам підспівувачі олігархів, які отримують від них подачку. Жодних самостійних кроків, бо знову хочете «голову Гонґадзе»? Краще йдіть сапайте грядки і готуйтеся до зими, їдьте на заробітки, а нам дозвольте керувати так, як нам заманеться і робити все, що нам захочеться. Станьте байдужими, махніть на все рукою, бо ви безсилі, у вас немає єдності, волі пермогти зло, або потрапляйте у пастку гри вдавання у «реформи», у «законність», у «праві-ліві», у «вибори» тощо. О, багатолика гро вдавання, жертвою якої стають наївні і простодушні українці, яких «не гріх кинути»! Чому українці стають жертвою? (Жертва, як архетип української історії. Українці поводяться, як жертва. Така поведінка приваблює тих, хто прагне крові, хто прагне влади. Жертва не прагне влади, не прагне панувати). Бо відсутнє критичне мислення і не вміння користуватися власним розумом. Критичне мислення — це розум, який вміє читати між рядками суть того, що відбувається. Критичне мислення тверезо оцінює ситуації і не створює ілюзій щодо людей і діє, відповідно до того, якими люди є насправді. Критичне мислення не бере до уваги так звану мораль, якою прикриваються підлі люди, аби зупинити хід критичного мислення. Лише критичне мислення може здійснювати справжні еволюційні зміни та уможливлює дотримування законності, бо закони всі тримаються на розумі. Найвищим законодавцем є розум. Більшість людей не керується розумом, а потягами. Якщо стоять перешкоди на шляху задоволення потягів, то такі перешкоди люди прибирають будь-якими способами, не гребуючи навіть вбивством і т.д. Критичне мислення здирає маски пристойності і відкриває істинне обличчя тих, хто прикривається «мораллю», «законністю», «реформами». Критичне мислення викриває гру вдавання. Отож, українці, майте сміливість мислити критично і майте мужність жити власним розумом!