Націонал-трудовий стиль. Невже?
Red Patriot
http://www.untp.org.ua/index.php?id=250
Це навряд чи. Для подібного висновку є кілька причин, підозр та підстав. Почнемо з кінця, з підстав.
Casual як стиль з’явився у далекі 70-і у ще дальшому Альбіоні, а відтак до України він не має властиво “національного” відношення.
Друга частина – “трудовий” досягається ще важче, враховуючи ціни на автентичні Lonsdale, Fred Perry, Ben Sherman і тому подібний, майже бутіковий варіант.
автентичний український сasual )))
Далі йдуть підозри. В їх основі спостережений під час 14 жовтня різноманітний “правий типаж”: від мілітарних одностроїв, карго і френчів до етнічних елементів у вигляді тих же вишиванок. Десь між ними заблукав зазначений автором casual, відмінний від типового для наших ультраправих “обригалівського стилю”: бомбер, бейсболка, боти.
Втім, навіть якщо відкинути голослівні заяви, автор радше стверджує, аніж доводить, що casual дійсно підставовий, в сенсі “націонал-трудовий”.
Характер подібних пашталакань наводить на гіпотезу про прагнення не стільки визначити, як монополізувати певний відтинок культурного простору, а саме простий і зручний повсякденний одяг, чому ні?
Косухи носять панки, а камуфляж – традиційні праві типу УНСО. Принаймні, так стверджує автор. Лукавить, адже поло, сорочки і бейсболки і “трудовики” й антифа шукають здебільшого на “кришованих” “чорними” секондах, мартінси-гріндерси – на Троєщині, тоді як корені стилю в аполітичному, біляфутбольному, скашному “дусі 69”. Додайте до цього бакенбарди, фанатські “рози”, нашивки і ви отримаєте спільний для обох субкультур стиль, право на котрий лежить в площині дрібнобуржуазних сподівань їхніх, повторюся цілком аполітичних попередників.
Поза увагою залишилися “тирольські капелюшки”, “шнурки-краватки”, грубі твідові жакети і так далі. Відійшли картузи, їх замінили бейсболки; реглани – натомість все популярнішими стають “кенгури”; замість важенних мартінсів – завжди актуальні кросівки…
І все ж, спосерігаючи за поведінкою “хуліганів”, і за сумісництвом – “націонал-трудовиків” на думку спадає школа середини 90-х, з її стандартизацією ціннісних рядів та регламентацією зовнішнього образу. Тоді таких називали “гопниками”. Зараз вони – “націонал-трудовики”. Зрештою, що таке так званий “правий соціаліст”? Відповідь на це питання в його дещо вужчому значенні свого часу дав мій однокурсник, заставший перших нацистів, в Одесі, Миколаєві і Києві: “Скінхеди – це просто ідеологічно неврівноважена гопота”.
Тому друзі, любі і просто,
друзі друзів,
їхні вороги,
націонал-трудовики і всі, у кого при слові “поло” на думку спадає футболка з комірцем:
зв’язок між вуличним стилем, себто casual і УНТП не більше ніж хвороблива видумка спадкоємців маяковської шпани.
Його очевидність сумнівна.
Його однозначність – помилкова.
Я хожу на casual.
І що?
для “Бриколаж”
9 березня 2007 р. 18:23:37
Casual як стиль з’явився у далекі 70-і у ще дальшому Альбіоні, а відтак до України він не має властиво “національного” відношення.
A sho ce take ukrainian casual? Mozhe hvotku hto dast?!!!
9 березня 2007 р. 22:44:16
Мазепа, так вступай в УНТП, чоль?
10 березня 2007 р. 18:45:43
український кежуал - це “Лакост”, який клепають у Броварах і “Марк-н-Спенсер” - теж десь під Києвом…=)
12 березня 2007 р. 19:02:49
2 Atseton
Zhosko, ale vse zh taky hotilosia by hochab 1 hvoto, adzhe problema post-koloniyalnih krain, ce te sho vony vykorystovuyut deyaki rechi z Vilnoho Svitu ne za pryznachenniam, tipa losiny / leginsy na nogah vsih prodvynutih ukr. kobit, chy taki velyki nezgrabni plastmasovi kosmetychky, yaki kobity u 1992-96 nosyly, zamist zhinochyh sumok, tosho.
13 березня 2007 р. 16:08:01
українського кежуала не може бути в принципі, якщо говорити про якусь етнічну одежину. лише моменти, котрі підкреслють походження.