МЛ “Бриколаж”

Доброго дня, пане Каганець. Головні моменти концепції українського ПЕРЕХОДУ”, адже не секрет, що очолюваний Вами журнал часто звинувачують, як мінімум, у профанації індоєвропейської тематики і, як максимум, у створенні псевдонаукової концепції „каганізму”?

Приємно дізнатися, що, виявляється, є відчутна реакція на журнал „Перехід-IV” і нас навіть в чомусь „часто звинувачують”. Будь-яка критика ідеї цивілізаційно-расової трансформації України лише сприяє вдосконаленню, поглибленню і розгортанню цієї ідеї. Поки що найпродуктивнішою виявилася критика з боку Олександра Наймана (Академія історії та культури євреїв України) на працю „Арійський стандарт” , за що я йому щиро вдячний. Він підштовхнув мене до пошуків, які привели до формування концепції „ чотирьох приходів Сина Божого . Також деяку користь дала критика з боку язичниці Галини Лозко і юдохристиянина Юрія Мицика , проте вони критикують якось мляво, „без фанатизму”. Але й за це спасибі. Читати далі »

Жан-Поль Сартр

Нас заштовхали до великої білої кімнати, і я примружився від різкого світла. Перегодом я розгледів стіл, за яким сиділо четверо типів у цивільному, гортаючи якісь папери. Інші арештовані стояли, збившись докупи в глибині кімнати, і ми мусили її всі перетнути, щоб приєднатися до них. Багатьох я знав, решта були, напевне, іноземці. Переді мною стояли два кругловиді, схожі один на одного блондини: мабуть, французи. Нижчий з них раз по раз підсмикував свої штани — очевидно, нервувався. Читати далі »

Павлюк Коновальчик

„Революційний синдикалізм”. Найбільш серйозною подією у анархістському русі перших двох десятиліть ХХ ст. було виникнення (перш за все у Франції, Іспанії та Італії) потужного анархо — синдикалістського руху. Якщо твори Кропоткіна були спробою розвинути анархістську теорію з огляду на нові умови, то поява анархо-синдикалізму була новим кроком у тактиці анархізму, котрий поповнив арсенал його впливів новими інструментами, окрім пропаганди, терору і організації повстань. Читати далі »

Павлюк Коновальчик

Анархістський рух в Іспанії. В 1920-30-і роки у багатьох країнах Європи постали тоталітарні режими, котрі зненацька напосілися і винищили, загнавши у глибоке підпілля та еміграцію анархістський рух. Так було у Росії, Італії, Німеччині. Проте, країною з найпотужнішим анархістським рухом, що мав багаторічні традиції, залишалася Іспанія. Агітація іспанських анархістів, котра не припинялася протягом 70-и років, низка організованих ними повстань і страйків, мережа анархістських шкіл, потужні профспілки, котрі опиралися на колективну свідомість трудящихся, — все це зробило анархістів Іспанії вирішальною силою революційного процесу. Читати далі »

Микола Мельник

Одного разу, їдучи у маршрутці на роботу, я прочитав заголовок новин у газеті „Факти”, який звучав приблизно так: „Бывший любовник принцессы Дианы Джеймс Хьюитт намерен продать интимные письма покойной за $16 млн.” (в оригіналі було російською). Чомусь цей заголовок мене неприємно вразив, хоч я не зараховую себе до прихильників колишньої дружини спадкоємця британської корони, та й взагалі ці всі історії мене мало цікавлять. А згадав я про цей заголовок тоді, коли почув історію про лист Колі Полякового. Читати далі »

Микола Мельник

П’ятого-шостого травня 2004 р. довелося мені побувати у Києві на конференції « Наукова спадщина Маркса і сучасні соціальні процеси ». Організаторами конференції виступили Державний політехнічний музей (колишні майстерні КПІ, де, до речі, у 1907-1909 рр. працював знаменитий авіаконструктор Сікорський) та факультет соціології Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». Читати далі »

Д.Зелений

Бандерівський ген притаманний галичанам, а махновський — новоросам. Століття імперського панування по-різному вплинули на ці регіональні спільноти. Вже зараз можна говорити про не просто регіональний, але значною мірою субетнічний, тобто такий, що здатен прагнути до власної, окремішної від аморфної української, державності.

Дивлячися на них задаєшся нав’язливим і не новим питанням на кшталт — а кому ж, власне кажучи, все-таки потрібна поділена на олігархічнві вотчини, феодалізована і знедолена „Велика Україна”? Кримчанам? — ні, вони плекають російські, татарські, турецькі, таврійські, а відтак і антиукраїнські шляхи. Свою донецьку ідентичність відстоюють жителі шахтарського регіону; новоросійську — в Одесі і Миколаєві; „рай по Збруч” — галичани; концепцію „Срібної Русі” — мешканці Закарпаття, а ще є хохли, малороси, поборники „вєлікой і нєдєлімой”, атлантисти, євразійці, панславісти і інші, ті, хто логічно протистоїть нашому можливому вже українському буттю. Читати далі »

Д.Зелений

„Гаррі Поттер” не просто вдала комерційна казка. Закладена до книги ідеологічна складова присутня у кожному томі. Разом з тим ми не наполягаємо на її домінуючій ролі. Подібне прочитання радше любительський доробок у наймолодшій науці – поттерізмі. Я пропоную наслідувати тов. Маллєра і потезово розглянути вибухонебезпечну інформацію Джоан Ролінгз. Сукупність тез - це наший, націонал-анархічний глоссарій „п’ятикнижжя” Джоан Ролінг, цієї Тори тінейджерів-революціонерів. Читати далі »

МЛ “Бриколаж”

Останнім часом спостерігається небачена досі активізація представників неонацистських угруповувань, з приводу чого редакція ukranian national-anarhism/left traditionalism magazine „Бриколаж” ( www.lab.org.ua ) висловлює свій рішучий протест.

Ми вважаємо неприпустимим існування в українському націоналістичному середовищі послідовників Адольфа Гітлера, як таких, що профанують ідеали української національної ідеї і спотворюють образ українського патріота. Читати далі »

Д.Зелений

В часи повзучої і, вже здається остаточної русифікації Львова, Київ перебирає на себе роль міста Степана Бандери. Свідченням тому непропорційна кількість київських галичан, чию чудову російську мову і відповідну артикуляцію звуків Київ чує все частіше і частіше.

Одні галичани працюють на київських барижних новобудовах, в той час як інші (а серед них переважно студіююча молодь) рік за роком поповнюють лави МНК, „Тризуба”, УНСО і тому подібних. Читати далі »