Bricolage NL  
 

Я не хочу соромитися за свою країну

Артем Чапай

Одні з моїх найкращих друзів у Новому Орлеані - чорна пара приблизно віку моїх батьків. Познайомився з ними рік тому, в перший приїзд. Часто ходимо одні до одних у гості, чоловік вчить мене їздити на його машині і їм абсолютно байдуже, що я білий - ставляться, як до свого.

Недавно розпитували мене про родину, про країну. Заговорили, що хотіли б поїхати подивитися Україну, як воно і що. Чи не дорого, де найкрасивіше, чи багато злочинності, які жінки (звісно, це чоловік у відсутність дружини, посміюючись, обговорював зі мною), чи багато у нас чорних. Та й питає: (до мене ж там не будуть чіплятися?) Я такий: та ви що, у нас нормальні люди. А сам думаю: хрін його знає, ще напореться на Хрещатику на якихось йочиних “мальчіків”, дістане за те, що в нього інший колір шкіри. Може б то, сказати, що бува й таке, й останнім часом наче більше - але ж соромно. У нас же ж така гостинна країна! Традиційна українська гостинність!

Років 5 тому, коли вперше почав знайомитись із іноземцями, якось приємно було казати, що українська культура дуже толерантна, на відміну від, скажімо, російської, де вже тоді відчувалася ксенофобія. Зараз такого сказати цілком щиро не можу. Можливо, нові “патріоти” (часто й не україномовні - мені це найдуже, але суперечить їхнім-таки поглядам) не усвідомлюють, що набралися свого чи не від Росії. Можливо, вплив і не звідти. Річ не в тому.

В суперечках такі люди часом кажуть: та річ не в тому, що в людей інша культура чи інший колір шкіри: вони мають поводитися як гості, з пошаною. Гм, як це тлумачитиі Я не хочу сказати, що “всі дискриміновані - хороші, а домінуючі - погані”. Тут же в чорному кварталі Нового Орлеану своя гопота є, як і у нас. Кілька днів тому мав з одним конфлікт, і я не хотів поступитися, просто бо я не місцевий. Він мені й каже: “Ти зі мною будеш отак розмовляти тут, у моєму місці, в моєму кварталіі” Та яка різниця, де! Повага це одне, а нерівність через географічні причини (я родом звідси, а ти понаехал) - зовсім інше.

Ще одна підстава, обстоювана як европейськосоюзними, так і українськими ксенофобами: мовляв, понаєхалі та ще й живуть по-своєму, в своїй субкультурі - таким чином (хе) загрожуючи незмінному збереженню нашої. Мене тут завжду уміляли подвійні стандарти. Українська діяспора, що зберігае ідентичність у інших країнах - це молодці. А арабська чи китайська діаспора в нашій - це гади. Особисто я вважаю, що маю повне право приїхати й жити в будь-яку країну, й при цьому залишатися собою, і я проти подвійних стандартів - тому й будь-хто може приїхати в мою країну й залишатися собою.

Такі побутові підстави як “кляті китайці при розмові надто близько стають - тож хай їдуть назад у Китай на перевиховання” - навіть лінь детально коментувати. Клятий українець при розмові з мексиканцями недостатньо емоційний - і їхати в Україну, де всі подібні, лише через це не збирається. Коли я був у Нікарагуа, не раз виникали конфлікти через те, що я “челе” (”білобрисий”), понаїхав у їхню країну та ще й поводжусь із самоповагою - не ретируюся в разі образ лише тому, що я “не місцевий”. Водночас я спілкувався з більшістю нікарагвайців без жодних проблем. У Мексиці проблем із моєю білобрисістю не було - бо там до “інакших” звикли.

Суб’єктивно, виникло враження:
1) Ксенофобія пов’язана з обмеженістю, недоосвіченістю. Отак і наші. Почало приїздити трохи більше людей з іншим культурним багажем, з іншим кольором шкіри чи розрізом очей - бу, як страшно. Вони ж нас розчавлять сво’ю масою, знищать нашу розпрекрасну солов’їну (якою сам я розмовляю не завжди). Там, де суміш культур більш звична, ніхто якось і не зважає. Мексиканці не стають американцями чи европейцями, хоча в Мексиці як туристів, так і іноземних мешканців більше ніж майже будь-де (друге місце після Франції за кількістю туристів у 2006).
2) Як я не раз писав, будучи в Нікарагуа: виблядків насправді може бути один відсоток - але вони найбільш помітні й псують усе враження про країну. Мескика, скажімо, справила значно краще враження. В Нікарагуа - ксенофобів один з двохсот, але якщо проходиш містом - за день хоч раз та наштовхнешся. Отак і в Україні, думаю: людина, що не така, хоч раз на кілька днів, та наштовхнеться на виблядка-”патріота” - і якщо вона не настільки схильна до рефлексії, то враження про країну зіпсоване вкрай. А про Україну та її людей я хочу говорити з гордістю, а не з соромом.

надіслано автором

Коментарі (28) для “Я не хочу соромитися за свою країну”

  1. Ноунейм

    Я як націоналіст скажу так: я не ненавиджу інші Нації. Я хочу щоб збереглась самобутність української Нації. У тому числі і етнічна. Я не хочу щоб українці стали чорно-косооко-картавими гібридами. Кожному як то кажеться своє. Українцю українське, французу - французьке, зулусу - зулуське.

  2. makzz

    А мені насрать)))
    Аби чілавєк був хароший чорнокосоока картавість не є ущербністтю, а є популяційним признаком)))

  3. Олег Верник

    Духовність виходить із крові… Духовність виходить із кроввю…

  4. Angizij

    Це палка о двох кінцях — з одного боку треба захищати своє, берегти і боронити од усякого зазіхання — зберігати свою ідентифікацію (така-собі „фофуддя“); з іншого боку всі ми люди всі ми різні і унікальні, а також потенціально вільні (так-сказати „сингулярні”), і капсулюватись в межах якоїсь-там своєї культури — то обмежувати себе і іншим не давати досягати „широти”.

    Так що біс його знає яка сторона правильна. Я схиляюсь що обидві, бо вони лиш дві сторони одного явища. „Фофуддя” — то LS-режим розгортання процесів, а „Сингулярність” — то HS-режим. А якщо вірити синергетиці, то ці режими по суті один процес.

  5. makzz

    Останній пост дуже адекватний. Але, що шановний Ноунейм буде робити, коли змішання рас с тане неминучим процесом, причому не залежним від деструктивних капіталістичних факторів?

    Запишеться до НС?

  6. chapeye

    я згоден щодо рiзноманiтностi - але боротися за не1 треба позитивно - “за” таку-то й таку-то вiдмiннiсть, а не негативно - “проти” мiграцi1/змiшання тощо.

  7. Олег Верник

    Глобалізований капіталізм змушує людей з різних частин світу зніматися зі своїх батьківщин та рушити у пошуках кращого життя. Нічого доброго у цьому, звісно, не має.

    Праві наці-дебіли пропонують боротися проти мігрантів та змішаних шлюбів, тобто проти невинних жертв світового глобалізованого капіталу. Тобто пропонують реакційний правий антиемансипативний вектор аналізу та своєї політичної дії. Тому й дебіли…

    Сподіваюся, товариш Мазепа ще не встиг за цей епітет записати мене в його улюблені “авторасисти” :))))

    Ми, ліві сили, пропонуємо боротися з причиною такої ситуації, тобто із світової системою глобалізованого капіталу, за соціалістичну (коммунітарну) трансформацію світу на принципах колективної власності всіх працюючих людей в усіх куточках земної кулі.

    Тільки через це, тобто побудову системи, де всі народи стануть справжними власниками своїх батьківщин, а не купка злодіїв з ТНК та їх місцевих посіпак - буржуа та державних бюрократів - виникне ситуація, що економічно ніхто і нікуди не вимушений буде іхати чи імігрувати.

  8. Mazepa

    Я, на приклад, якщо користувати з твоєї термінології вважаю виблядками тих, хто палив Париж і мочив білих в НО, прикриваючи свій расизм класовим щитом.

    ТИ описав ситуацію на особистому рівні, це тотожно тому, як УНТП висмикує поодинокі факти і будує на них протилежні ідеологеми. Методологія та сама.

    В мене є чорні друзі, тому ті, хто їх не любить - расисти.
    Питання стосується загальної ситуації, а не твоїх особистих уподобань і тих нових конфліктів, котрі принесла неконтрольована міграція.

    Що сказав лівий чувак Глюксман, здається - “Франція НЕ МОЖЕ ПРИЙНЯТИ ВСІХ БАЖАЮЧИХ”. Від себе - і це не расизм. Расизм - це навпаки. Пакувати до Парижа живучих на соціалку (цілком терпимо) в зоні власного розселення мігрантів. Сегрегація - не видумка уряду і расистів, це більш ніж свідомий вибір мігрантів.
    Париж і Таллін показали, що колоністам начхати на громадянський мир і політичну націю, на утримуюче їх працююче населення тощо. Тому моя відповідь однозначна - лише дозована (якщо вона дійсно треба для укр. ринку в чому я сумніваюся - поверніть 5-6 міліонів своїх, кваліфікованих) вприскування робочої сили. Хоча краще не треба.

  9. Ноунейм

    Багато в чому погоджуюсь із Mazepa, хоча є і те, з чим не погоджуюсь.
    Дуже правильно написано, що варто повертати свої кадри, а чужорідні якщо вони не потрібні хай забираються геть.
    Ліві часто згадують про білий расизм і зовсім мовчать про расизми інших Рас. У тому самому США злочини чорних проти білих у кілька раз більше ніж білих проти чорних.
    Скоро не стямимся як чужаки будуть палити Київ. Цього допустити не можна.

  10. Олег Верник

    Питання всім, позаяк цікаво з антропологічного інтересу:

    В чому проблема змішаного шлюбу?
    3-5 відсотків змішаних шлюбів - це багато чи мало?
    Звідки взятий цей фактаж (відомий расистський російськомовний текст в інтернеті прохання не згадувати, позаяк його першоджерела тоді так і не знайшлися)?
    Яким чином він може бути аргументований?

    Спробуйте надати власну інтерпретацію цього - я вам, заради чи то дискусії чи то приколу, надам мінімум 5(!!!) альтернативних інтерпретацій цього фактажу, якщо він виявиться відносно точним.

    В цьому питанні для мене очевидно, що передмовою расизму є суто не раціоналізовані особисті проблеми та переживання, які потім підлягають, у разі необхідності, маскуванню своєю раціоналізацією. Питання в іншому - з якою політичною метою це робиться???

    А, в принципі, якщо комусь по кайфу цю пургу про міфологічне Паризьке зіткнення “білих та чорних” гнати, то хай гонить… якщо так їм спокійніше виправдовувати свій расизм та антипролетарську парадигму.

    Ось Павло Шидловський нещодавно приїхав з Франції та може розповісти всім бажаючим, яку вагу мав кольор шкіри для молоді пролетарських районів Парижу під час зіткнень з поліцією :))))

  11. makzz

    на 17 пост
    гы, я сам його буду палити))), і скоро це буде. Причому не “чужаки” а свої резистанти - “чужаків” у нас мало і на вряд чи буде багато.

    абсолютно не згоден з Мазепою, дуже ксенофобська думка!
    “Париж і Таллін показали, що колоністам начхати на громадянський мир і політичну націю, на утримуюче їх працююче населення тощо” - мені також насрать на громадянський мир та політичну націю))

    Тільки от мене ніхто не уртимує, я сам плачу податки.

    І взагалі, хватить гнать лайно про расові зіткнення в Парижі - не баяньте. якщо хто хоче в це вірити нехай вірить, деякі і в церкві вірять, але присутність бога не доазана)

  12. Mazepa

    ось Макс, схожа на твою точка зору - http://left.ru/2007/8/yakushev160.phtml
    я називаю її колоніалізмом.

  13. makzz

    Ой, Мазепо, я вже, єслі чесно, заїбавсь, розпинатись - єдина рекція “потріодів” класична: в усьому жидомасонські москалі винуваті)), а ше нєгри араби біларуси та молдавани.

    Відносно Парижа й Талліна, то це абсолютно різного характеру явища. Якщо ерший варіант це класові сутички, то другий - це переважно на етнічній основі (хоча були й соціальні речі). Не знаю. в Талліні не був. але от про Париж я знаю з слів свідків. Ніякої ксенофобії там немає (в массовому порядку) і різнго кольору (рас) люди ходять нормально в одні й тіж школи, банки, різних рас мами водять різного кольору діточок в одні й тіж дитячі садки а потім разом обговорюють своїх розбишак.

    От тільки не зрозуміло чому українських “потрєодів” так хвилює Франція - це називається в чужому оці піщинку бачать, а в своєму не бачать і брєвна.

    З усього видно шо я нікого не лейбую. так як не вживаю термін “ксенофобія” на право й на ліво, а тільки в потрібних для цього випадках (на відміну від деяких любітєлєй авторасизму)))

    З приводу лефта то тут вже ти зовсім прогнав - ноукомєнс, як то кажуть (це все одно шо тебе з УНТП порівнювать).

  14. Mazepa

    1) я не антисеміт, чувак.
    2) Париж, за останній рік араби примочили більше євреїв, ніж нацисти. Ще є місцеві Трібу-Ка, Блек Пауер, Нація Іслама тощо, кількість котрих росте.
    3) Талін. Діма правильно сказав - лють колоністів.
    4) авторасизм притаманний частині лівих, як власне расизм - правих. Це очевидно. Різниця між моно та політкоректним фашизмом в префіксі.
    5) за лефт перепрошую, прогнав.

Залишити коментар