Степан Наливайко

На те, що наші Трипілля та Халеп’я знаходять паралелі у близькосхідному ареалі, дослідники вже давно звернули увагу. Ось що пише про це, зокрема, український учений О.С.Стрижак: «…і досі залишається без відповіді питання, коли і в який спосіб близькосхідні топоніми типу Тріполі (колишня Фінікія, сучасний Ліван) і Халеб (варіант Алеппо в сусідній Сирії) перекочували, за О.С.Соболевським, на територію Середньої Наддніпрянщини, де (сучасний Обухівський р-н на Київщині) а ними перекликаються назви сіл Трипілля… та Халеп’я… на однойменній річці».

Спорідненість цих обох ареалів підтверджують також археолоґічні факти. На думку дослідників, до скитів, тобто в бронзовому віці (приблизно 3 — 2 тис. до н.е.) Північне Причорномор’я населяли індоорійські племена, які розмовляли пракритами, саме діалектами, на основі яких пізніше склалася мова жерців і священної літератури — санскрит. Археолоґічну культуру цього населення називають катакомбною), а територія, зайнята катакомбниками, простяглася від Кубані та Нижньої Волги до Дніпра, а тоді вузьким язичком до Нижнього Дунаю, Схожу культуру бронзового віку виявлено останніми роками в Середній Азії: тут вона тягнеться смугою від Північного Прикаспію через Приаралля до Таджикистану й Афганістану, де вже поруч і Індія, що так важливо для нашої розмови, могили бронзового віку є і в Палестині та Фінікії, біля витоків Єфрату та в Південно-Східному Прикаспії. Причому фізичний тип похованих у цих трьох ареалах надзвичайно схожий. Читати далі »

Галина Лозко

Народів на світі багато. Рас (порід людей) всього чотири (біла, жовта, червона і чорна): вони виникли в різних місцях Землі незалежно одна від одної. Внаслідок змішування цих рас, виникли ще расові гібриди: метиси і мулати. Нині навіть висловлюються припущення, що не всі раси належать до людей.

Релігій на світі зовсім не так багато, як нас примусили уявляти, — їх всього дві: природна (язичництво всіх народів) і неприродна (різні штучні покручі — буддизм, юдаїзм, християнство, іслам та похідні від них). Природні релігії сповідують ті представники народів, які творять культуру. Штучні (неприродні) релігії сповідують ті представники народів, які творять антикультуру (за термінологією Яна Стахнюка, «вспакультура» — дослівно «культура вспять»). Боротьба між цими двома протилежними світоглядами триває два з половиною тисячоліття. Читати далі »

Галина Лозко

Етнічна релігія автохтонного населення України має кількатисячолітню історію, старшу від християнства приблизно на 7 тисяч років. Її розвиток неодноразово супроводжувався як духовними злетами, так і страшними руйнаціями, занепадом і відродженням.

Про сучасне Відродження Рідної Віри в Україні громадськість довідалась щонайбільше десять років тому, хоча започаткував його український теософ Володимр Шаян ще в 1934 р. у Львові. Це Відродження не випадково збіглося в часі з підйомом національної свідомості громадян, здобуттям нашою державою так довго очікуваної Незалежності. Конфесія Рідної Віри, тобто автохтонної етнічної релігії українців-русичів, нині перебуває в стадії свого становлення. І хоча пробити інформаційну блокаду в українському інформаційному просторі рідновірам ще не вдалось, однак конфесія Рідновірів України вже має певні успіхи, які, незважаючи на досить короткий час, вже не можна не помічати. З певністю можемо констатувати, що значну роль у цьому відіграли ті суспільні переміни, які відбулися в Україні за останнє десятиліття, а найперша з них — це відмова від тоталітарної моделі відносин держави і людини-громадянина. Свобода релігії, гарантована Конституцією України та Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», дала можливість Рідновірам України стати офіційно зареєстрованою конфесією, про що не могли навіть мріяти сотні поколінь язичників-рідновірів упродовж цілого тисячоліття. Читати далі »

Галина Лозко

Етнічна релігія (рідна віра або язичництво) була заборонена в 988 році на догоду політичним обставинам, шо виникли на той час. Це була наша українська, етнічна, національна релігія.

Якщо подивитися на всю історію людства з точки зору боротьби етнічних спільнот за місце під сонцем, то стають очевидними дві тенденції, які складають відому всім боротьбу протилежностей, як у сучасному світі, так і в давноминулих часах. Це, насамперед, прагнення етносів до збереження своєї самобутності, що переважно виявляється в етнізації суспільно-культурного і релігійного життя, та як протилежність — прагнення певних сил до світового панування, що виявляється в цілеспрямованій нівеляції етнічних (національних) особливостей шляхом космополітизації, інтернаціоналізації, проголошення пріоритетів «загальнолюдських» цінностей над національними. Читати далі »

Автор невідомий

Релігія — феномен духовного життя людства, його світоглядна основа, яка упорядковує щоденне життя і поведінку людини, а також дає змогу спілкування з «надприродним» (вищим Розумом, Абсолютом, Богом) через обряди.

Переважна більшість визначень релігійного феномена спирається переважно на дві релігієзнавчі категорії: «надприродне» і «віру». Наприклад, релігія визначається як: «духовний феномен, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ» [Релігієзнавчий словник. — К., 1996. — С. 279]. Читати далі »

проф. Едгар Поломе

Близько 4300 р. до н.е. відбулась хвиля переселення скотарських племен з території на північ від Чорного та Каспійського морів в басейн Дунаю; в середині четвертого тисячоліття до нашої ери вони вже були на заході України та в Молдові.

Поштовхом, що спричинив цю інвазію можливо був брак території для пасовиськ, а уможливила її приручення коня. Історичні події розвивались драматично: миролюбна осіла землеробська економічна система Старої Європи була зруйнована вщент; її великі добре сплановані поселення розпорошені, витончене мистецтво, з яскравою витіюватою керамікою зникло. На зміну егалітарній цивілізації Старої Європи новоприбульці впровадили більш стратифіковану соціальну систему кланових угрупувань, що проживали в невеликих селах чи сезонних поселеннях, оскільки випас худоби вимагав великої кількості нових пасовиськ. Їх ідеологію відображала раптова поява фортифікацій і зброї: це була героїчна, чоловіча цивілізація, що возвеличувала богів влади і війни, яких вбачали у сяючому небі, громі та блискавках. Ця нова релігія дуже сильно відрізнялась від староєвропейських культів Богині-Матері з їх ритуалами, сфокусованими на сезонних циклах вмираючої і воскресаючої природи. Читати далі »

Галина Лозко

Теорія Вічного Повернення. В академічній науці усталена думка про «науковий прогрес», за якою нібито сучасні академічні знання ближчі до істини, ніж знання давніх мудреців. Так звані світові або, точніше, інтернаціональні релігії та матеріалістичні доктрини нав’язали народам спрощену прямолінійну схему «розвитку» людства знизу вгору, від «нижчого» до «вищого». Читати далі »

Конрад Лоренц

Оптимистическое предисловие. Эта работа была написана к юбилею Э. Баумхартена, хотя она вовсе не подходит к жизнерадостной натуре юбиляра. Получилась иеремиада, какая больше подобала бы суровому проповеднику, а не ученому-натуралисту. Но в наше время именно ученым видны опасности, угрожающие человечеству, потому проповедь становится их долгом. Читати далі »

проф. Калверт Уоткінс

Редакція дякує тов. А. Поцілуйку за наданий у тимчасове користування текст. Разом із тим, відмітимо деякі труднощі, котрі виникли під час переформатування тексту у використовуваний нами формат. З огляду на це, тобто труднощі, котрі суть специфічні лінгвістичні позначення, наданий дописувачем текст був злютований у вигляді файлу типу PDF, з котрим Ви і можете ознайомитися.

Індоєвропейська мова та індоєвропейці

Карівець Ігор

Прозріння О. Бердника очевидні, але біполярність протилежностей не можна знищити. Просто треба піднятися над ними. Протилежності — це невід’ємні частини Цілого. Той, хто піднімається до Цілого, той зцілюється від боротьби протилежностей, зцілюється і стає цілим, бо не стає на сторону тої чи іншої протилежності. Ілюзія полягає в тому, що ніби протилежності є самодостатні. Протилежності не є самодостатніми. Їхнє джерело ціле як Ціле! Читати далі »