Фіно-руське питання в Інтернеті
Євген Герасименко
Протягом кількох місяців 2001-2002 року на форумі малоросійського сайту „Украинские страницы” ( ) відбувалась певно найбільша і найцікавіша інтернет-дискусія по фіно-руській тематиці. З українського боку в дискусії брали участь головним чином Ростислав Мартинюк („Рост”, м. Суми, Україна), Олена Дунаєвська („ПМ”, м. Париж, Франція), Євген Герасименко („Кріт”, м. Петропавловськ-Камчатський, Камчатка). Малоросіян представляли автор сайту Андрій Чубріков (м.Відень, Австрія), „Рольд” (м. Франкфурт, Німеччина), Віктор Захаров (м. Донецьк, Україна), „Конрад” (м. Київ).
Ключовою проблемою дискусії стало неприйняття малоросіянами пропозиції українців розглядати україно-російське питання під кутом походження та етнічної сутності народів. Малоросійство або хохлізм вперто доводить слов’янське походження росіян, що стає перешкодою для об’єктивного розгляду проблеми. Це не є дивним, адже хохлізм і московство тісно пов’язані походженням і проявами. Почнемо з того, що росіяни (а точніше фіно-руси) утворились внаслідок українського цивілізаційного впливу на фіно-угорські народи Сходу Європи у добу середньовіччя. Отже, засадничо правильним буде формулювати наші стосунки не як україно-російські, а як україно-фінські. Саме в ті далекі часи пригнічення і насильницька „слов’янізація” самобутніх фіно-угорських народів, що триває і по сьогодні, створила ґрунт для майбутніх конфліктів і потрясінь (згадаємо кровопролитні війни, голодомори!). І оригінальний хохлізм з’явився саме в новоутвореній Московії у вигляді фінізованої української правлячої верстви. З цієї точки зору досить справедливою виглядає теза про „імперську спадщину Росії”, яка простежується у дискурсі малоросійських учасників форуму. Підтримка ж і нав’язування хохлами „славяно-русского” міфу пояснюється прихованою формою ксенофобії та імперіалізму, расової ненависті та зневаги до фіно-угрів. Інакше навіщо заперечувати очевидний факт? Хохол, запеклий расист вважає фіно-угорську природу москаля ганебною, нижчою і заперечує її. Адже він потребує примарного „слов’янського брата”, якого витворив колись сам. З цієї потреби і виходять спроби „у відповідь” довести навіть „тюркське походження українців”, аби лише заперечити доцільність теми і право фіно-русів на самовизначення.
Принципово іншою є позиція українців, націоналістів. Ми розуміємо, що інтереси Фіно-Росії і України сьогодні збігаються. Занадто великою є шкода, яку нанесла тисячолітня політика слов’янського расизму українському і фіно-угорським народам РФ (як національно-свідомим, так і „слов’янізованим”) щоб нівелювати проблему і далі копіювати той же безглуздий шовінізм. Сьогодні і росіяни стали завойованим народом у нібито „власній” державі. Будування міфічної і безпідставної імперії загрожує тепер існуванню наших народів, зокрема фізичним виродженням, викликаним подальшим загостренням демографічної кризи. І тут ми в одному човні. Єдиним виходом залишається збереження і відтворення фіно-руськими народами своєї етнічної і расової ідентичності у власних незалежних державах за допомогою та під захистом України. Нарешті треба усвідомити, що ніякої „слов’янської Росії” нема — є лише Єдина Русь (Україна, Білорусь) і фіно-угорські країни. Дати відсіч хохло-імперським фарисеям, не піддаватись облуді! І в першу чергу самим росіянам. Це — формула російського визволення, відштовхуючись від якої можна будувати концепцію і нашого виживання та встановлення нового ладу на Сході Європи.