Ігор Бурковський

Сталося так, що я ознайомився з новою статею нашого шановного автора Віктора Коваля (Віктор Коваль. Соціальна двомовність — історичне прокляття України // РД. — 1996. — №8-9) допіру на верстці, коли на якісь значніші корективи вже не було можливости, інакше я неодмінно поговорив би з Віктором Савовичем на цю тему. Прикра річ: до вартісної загалом статті (відзначу, наприклад, тезу про те, що головною загрозою українській державі є брак національної єдности, який проявляється в двомовності населення) потрапила груба помилка, очевидна для фахівця. Покинувши свій звичний терен новітньої історії (політичної), автор, на жаль, не виявив достатньо наукової обачности, опинившись на незнайомім для себе полі історії мовної. Але нема лиха без добра: цей досадний випадок дає привід до популярної розмови про одну проблему, якій не можуть дати ради чимало тих, хто стикається з пам’ятками нашого давнього письменства. Читати далі »

Іван Крип’якевич

Коли аналізуємо наш сучасний погляд на світ, виринає питання, як далеко в минуле сягають джерела нашого світовідчуття: коли, в якому часі появилися первні нашого світогляду, які саме були ті прапочатки, в яких умовах вони розвивалися і що з них дійшло до нашої епохи. Розгляд цих проблем може мати особливе значення, коли, серед змінливости поглядів на світ у різних епохах, повелось би нам знайти деякі постійні форми, що все були однаково цінні. Ті постійні основи мали б ціну і для нашого покоління, послужили б нам за певні дороговкази в наших світоглядових розшуках і ваганнях. Читати далі »

Ален де Бенуа

На початку червня 2001 року Міхаель Роговскі, президент Союзу німецьких промисловців, висунув вимогу впустити до ФРН ще більшу кількість іммігрантів, більшу навіть, ніж це було передбачено імміграційною комісією німецького уряду. Він вважає за можливе щорічно приймати від 300 000 до 400 000 іноземних найманих робітників, заявив Роговскі в інтерв’ю „Берлінер Цайтунг”. Декілька тижнів перед цим президент Союзу роботодавців Дітер Гундт пояснив, що в майбутньому Німеччина все більше і більше залежатиме від іноземної робочої сили. Читати далі »

Сергій Квіт

Постання Української держави створило принципово іншу політичну ситуацію, що вимагає подальшого творчого розвитку теорії українського націоналізму. Слід нагадати, що попри деякі іманентні для явища націоналізму ознаки, він завжди конкретний, прив’язаний до певної національної культури, історичної доби та політичної ситуації. Тому при розгляді власне українського феномену є некоректним генералізовувати термінологію французького походження „інтегральний націоналізм”, також „фашизм”, який розвинувся свого часу в Італії та Іспанії, маючи в обох країнах як спільні риси, так і суттєві відмінності, чи нацизм (націонал-соціалізм), що є виключно німецькою спадщиною. Читати далі »

Себастіян (редактор Orgullo Skinhead zine)

Загалом, можна стверджувати, що перші скіни з’явилися в Аргентині десь у 1982-1984 роках. Можна сказати, то була перша хвиля бритоголового руху, котра гуртувалася довкола легендарного Comando Suicida. Гурт було сформовано двома першими, а власне, одними з перших скінів в Аргентині, Sergito і Gallego. Перші роки знаменувались, передусім, грунтовним лікбезом на рахунок відомих гуртів, як то Skrewdriver, Brutal Attack, 4-Skins, The Last Resort, Public Enemy, Rejects, Decibelios, їх переспівом тощо. Читати далі »

Володимир Кравцевич

Кампанії імператорських російських військ в Румунії та Болгарії були не такими „переможними”, як про це пишуть російські історики. Річ у тім, що імператорські ґенерали та старші офіцери не були достатньо знайомі з майбутнім театром воєнних дій в Молдавії та Валахії: вони не знали точної топоґрафії, клімату, точного розташування населених пунктів, глибин рік та узбережжя Чорного моря. А без таких знань вже на той час воювати не можна було. Читати далі »