Стівен Слемон, Гелен Тіффін

„Друга епоха колонізації” — так характеризує Воле Соїнка ставлення західної теоретичної практики до культурних надбань не-західного світу, незважаючи навіть на її найкращі наміри. Було 6 справедливо зауважити, що постколоніальне письмо, під яким розуміємо письмо, заглиблене у культурні реалії тих суспільств, суб’єктивність яких, принаймні почасти, сформувалась, і влада підпорядковувала її європейському колоніалізмові, подає сотні таких тверджень: тверджень, які розкривають матеріальні, часто руйнівні наслідки євро-американських концептуальних поглядів на світ, що їх століттями нав’язували, світ, який водночас є „десь там”, але цілком сприйнятливий для психічного засягу західного пізнання. Читати далі »

Гаятрі Чакраворті Співак

Чи може підпорядковане промовляти? Що мусить робити еліта, щоб остерегтися тривалого конструкту підпорядкованости? І у цьому контексті найпроблематичнішим с питання „жінки”. Зрозуміло, якщо ви бідні, темношкірі і жінка, то ви стаєте жертвою потрійно. Однак, якщо перенести це формулювання з контексту першого світу в постколоніальний (який не ідентичний з першим світом) контекст, то визначення „темношкірий” чи „кольоровий” втрачає своє переконливе значення. Читати далі »

Томас Джексон

На разі очевидним є той факт, що термін „расист” є, назагал, подвійним стандартом: в будь-якому випадкові він стосується білих і спричинює комплекс неповноцінності по відношенню до власного племені і культури.

Поза можливим сумнівом, США є чи не найбільш „хворою” у даному відношенні країною. Власне расизм стає найбільш тяжким злочином, не йдуть на жодне порівняння всі ті вбивства, грабунки і гвалти, для чого вони, коли є расизм? Він завжди має місце і завжди актуальний. Пам’ятається нещодавня історія, коли один із студентів Правничої школи Джоржтауна публічно заявив, що чорні студенти значно менш кваліфіковані, у порівнянні зі своїми білими колегами, громадська реакція була просто жахливою – краще б він вже когось убив, осуд був би значно меншим. Читати далі »

Томас Робб, Ку-Клукс-Клан, Техас

Дуже важливою для нашої зміни є підготовка, підготовка до вирішального бою, на захист собі подібних. Ми не просто говоримо, спілкуємося, насамперед ми ділимося тими сокровенними знаннями, призначенням котрих є порятунок нації, не більше, але і не менше.

Інколи, молоді люди збираються гуртом, їм здається, що відбувши певний акт насилля, вони на щось впливають.Іншим разом, і знову помилково, банальне залякування позиціонується як щось, що мало би виглядати заявою, прокламацією чи ультиматумом, власне кажучи — затвердженою позицією. Насправді, все це лише шкодить спільній справі. Читати далі »

Дмитро Корчинський

„Інстинкт самозбереження і воля до смерті народжують силу. Бунт і дисципліна складають революцію.” УНА–УНСО не відзначає чужих революцій і не святкує поразок власного народу. Берестечко, Полтаву, Крути, жертви більшовицької революції і голодомору ми залишаємо мазохістам з демократичного табору.

Традицію поразок необхідно зруйнувати, а не перетворювати в культ. Ми зобов’язані перетворити її в традицію перемог. Римська імперія народилась у важкий час розгрому під Каннами. В цій битві Рим втратив дві армії і цвіт свого народу. Всі підкорені території впали. Всі союзники перейшли на сторону ворога. Читати далі »

Андрій Юсов (Українське братство)

Виконавець: особі національно-революційних сил, що діють в ім’я Бога і України, з одного боку, і
замовник : в особі українського народу, якому набридло терпіти злидні, диктатуру, корупцію, тупість чиновників і немічність брехливих політиків, з іншого боку, укладають даний договір про наступне:

Предмет договору Читати далі »

Барбара Еренрайх

„Народ” становить одну з найтаємничіших категорій сучасної думки. Як визнає більшість громадян, це щось, за що люди готові вмерти. Але той, хто шукатиме точнішої, наукової відповіді, загрузне в удаваній ученості, яка ще більше виявить свою неспроможність, коли постане питання про пристрасті, які розбурхує народ, тобто про націоналізм. Існує небагато речей, за які люди готові умерти, яких, проте, не можна показати, помацати чи хоча б висловити словами. Читати далі »

М.А.Ожеван

У записниках Ільфа та Петрова зустрічається сакраментальна сентенція, що з позицій сьогодення уявляється вагомим контраргументом на адресу прагматиків-технократів, які вбачають у „прогресивних технологіях” запоруку всезагального блаженства: „У фантастичних романах головне — це було радіо. При ньому очікувалося щастя людства. Ось і радіо є, а щастя немає…”. Читати далі »

Саймон Дюрінґ

Треба визнати, що увесь європейський культурний досвід позначений впливом імперіалізму, оскільки історія Заходу — це розповідь про експлуатацію інших суспільств. Поки що націоналізм є щось інше, ніж те, що йому приписує імперіалізм. Це є, і досить специфічно, батареєю дискурсивної та репрезентативної практики, яка визначає, легітимізує чи вконституйовує вартість специфіки нації-держави чи індивідуумів як членів нації-держави. Націоналізм супроводжує новітні держави, повністю виявляючи, себе в суб’єктах, буття яких просочене їхньою національністю. Читати далі »

МЛ “Бриколаж”

Півнiчнi етнiчнi територiї азiйської частини Росiї . Цей регiон — етнiчна територiя багатьох пiвнiчних народiв (евенкiв, якутiв, евенiв, чукчiв, корякiв тощо). Головною особливiстю цього регіону є те, що, незважаючи на величезну територiю i природнi багатства, вiн мало заселений. Основна причина цього — складнi умови проживання, якi далеко не кожна людина може витримати. Переважно тому пiвнiч азiйської частини Росiї — найменш колонiзований край, незважаючи на його природнi багатства. Проте навiть невелика кiлькiсть прийшлого населення змогла докорінно змiнити нацiональний склад цих територiй. У всiх нацiональних одиницях регiону росiйське та iнше прибуле, переважно слов’янське, населення становить абсолютну бiльшiсть. Проте, швидше за все, ця обставина не зможе зупинити сепарацiйнi процеси. Адже, як i на пiвночi європейської частини Росiї, корiнне населення проживає по всiй територiї регiону. Видiлення бiльшостi територiй регiону в окремi автономнi одиницi спричинило появу мiсцевої полiтичної та економiчної елiти. Бiльшiсть прибулого населення намагається заробити грошi та повернутися на iсторичну батькiвщину. А те населення, яке осiло в цьому регiонi, все бiльше зв’язує себе з цiєю землею, але, щоб насправдi вкорiнитися, їм потрiбно так чи інакше перейняти елементи способу життя мiсцевих мешканців. Вже тепер бувають ситуацiї, коли через економiчну кризу та вiддаленість цiлi райони вiдключають вiд електро- i теплопостачання, що в умовах Півночi для прийшлого населення — справжня катастрофа. Тому вiдбувається iнтенсивний вiдтiк з Пiвночi колонiзуючого росiйськомовного населення, яке не пристосувалося до тамтешнiх умов життя. Це значною мiрою вплине на етнiчний склад населення регiону. Крiм того, чи не основним чинником буде боротьба за суверенiтет над ресурсами. Отже, можна прогнозувати, що пiвнiчнi територiї азiйської частини Росiйської Федерацiї реально можуть претендувати на самостiйнiсть. Читати далі »