Bricolage NL  
 

Stem:Український НБ—між Бандерою і Че Геварою

Додано 20 листопада 2004 р., Mazepa

МЛ „Бриколяж”

Український націонал-комунізм взагалі, і його НБ-відтинок явища не тільки не затребувані революційною спільнотою, але і назагал такі, що оживають лише на сторінках підручників з історії. Разом із тим ми певні того, що саме національно-орієнтований лівий рух може надатися до подолання кризових явищ у суспільстві і подальшого соціального розвою від Сяну до Дону. Читати далі »

ВИБОРИ: класова боротьба і національне визволення

Додано 12 листопада 2004 р., Mazepa

А. Холявка, „Бриколяж — Львів”

Бриколяж пропонує Вашій увазі спробу націонал-марксистського аналізу політичної ситуації в Україні. Компонування національної теми з лівим методом особливо актуальне в світлі повідомлення про принципову підтримку соціалістами О.Мороза кандидатури В.Ющенка. Це означає, що перед реальної загрозою авторитаризму в єдиний народний фронт об’єднуються не лише ліберали, демократи, націоналісти, а й соціалісти. Читати далі »

Вадим Штепа: Москва — головний сепаратиський проєкт

Додано 6 листопада 2004 р., Mazepa

МЛ „Бриколяж”

Сучасне російське суспільства хворе на вікову золотоординську хворобу — третьоримський московський імперіалізм. Йому протистоять не лише різноманітні ісламські проекти, фіно-угорські відродження і економічна сепарація віддалених регіонів на кшталт Камчатки і так далі. Північ Росії, край поморів і полярного православ’я, останній носій колись знаного на всю Євопу справжнього руського (не московсько-російського) новгородського архетипу. На наші питання відповідає Вадим Штепа, провідний мислитель новітнього „північноруського сепаратизму” (мова оригіналу). Читати далі »

Масква і масквічі (уривок з „Арійського стандарту”)

Додано 6 листопада 2004 р., Mazepa

І. Каганець

Понад три століття Україна перебувала і далі перебуває в тенетах імперської Москви. Протягом останніх 10 років цей пострадянський мегаполіс остаточно перетворився на структуру, яка паразитує на тілі Російської Федерації. У Москві сконцентровано понад 85% фінансових і понад 95% інформаційних ресурсів, рівень життя москвичів принаймні уп’ятеро вищий порівняно з середнім показником по Росії.

На сьогодні у 10,5-мільйонній Москві проживає 1,5 млн азербайджанців (з 1989 року їхня кількість зросла в 75 разів, в їхніх руках майже вся міська ринкова торгівля), 900 тис. татар, 600 тис. вірменів, 500 тис. євреїв, 350 тис. грузинів, 300 тис. циган, понад 250 тис, чеченців, 240 тис. в’єтнамців, 200 тис. китайців, 200 тис. башкірів і так далі. Етнічних русскіх в Москві на сьогодні приблизно 3,3 млн, тобто 31%, і з кожним роком їх стає дедалі менще. Частка міжетнічних шлюбів у місті вже становить 22%. Московська риторика про захист інтересів русскіх — це не більше ніж демагогія на експорт. Насправді русскіє для Москви — це всього лише «гарматне м’ясо». Тому вимирання етнічних русскіх і слов’янського населення у «глибинці» Росії Москву не хвилює — на підході дешева робоча сила з Азії, зокрема Китаю.

«Империя повернута против нас, мы в этой империи завоеванный народ», — кажуть русскіє. За останні три роки кількість дітей у Росії скоротилася на 4 млн, дитяча смертність у півтора рази вища, аніж у середньому у світі, кількість абортів досягнула 7 млн на рік, а маса безпритульних дітей зросла до 4 млн (значно більше, ніж після громадянської і другої світової війн). Вимирання зачепило передусім слов’ян, оскільки кількість неслов’янського населення продовжує зростати.

Характерно, що серед найбагатших людей Росії майже немає русскіх. Усе більша відірваність Москви від російських регіонів дозволяє нарешті відповісти на запитання, який народ в імперії СРСР насправді був метропольним (панівним). Річ у тім, що метрополія, як правило, користується вищим рівнем життя порівняно з периферією. Парадокс СРСР полягав у тому, що русскіє як група в ньому не мали такої переваги. Це давало підстави ідеологам «єдіной і нєдєлімой» говорити про «жертовність русскіх заради інших народів» і заперечувати імперський характер СРСР, оскільки рівень життя мешканців національних окраїн, передусім європейських, перевищував рівень життя русскіх. Читати далі »

„Истинно русский человек”

Додано 6 листопада 2004 р., Mazepa

А. Тесленко

Спека страшенна була у полудень раз. Вітру як не бувало. У городі на майдані тоді як у пеклі було. Майдан увесь камінцями вимощений, та з тих камінців так і паше. Та ще доми кругом величезні, кам’яні. Та ще ота конка, звощики бігають через майдан та одно дзелень-дзелень, гу-гу-гу, торох-торох! Галас такий. Та ще торговці оті з крамничок базарних: «Чіво, што, пожалуйте!» — засмальцьовані, пухлі. Курява, вонь десь з заводу. Таке… Тополька одна під пішоходом стирчала, та й та і листячко звішала, як варена була. Читати далі »

МРП: „Глобализация увеличивает предпосылки всемирной коммунистической революции”

Додано 6 листопада 2004 р., Mazepa

МЛ „Бриколяж”

Марксистська робітнича партія одна з небагатьох, дійсно заслуговуючих на вказану у назві самоідентифікацію. Проповідуваний організацією „лівий комунізм” відрізняється від усіх відомих бюрократичних псевдолівих партій. Прикладом - колективна відповідь, чиї більш ніж вичерпні відповіді ви маєте можливість оцінити.

Добрый день. Чем занимается и чем отличается от большинства созвучных Марксистская рабочая партия? Читати далі »

„ЗУПИНИТИ РАСИЗМ-2” або ШАРПи — остання надія Білої Раси

Додано 6 листопада 2004 р., Mazepa

МЛ „Бриколяж”

„Зупинити расизм — 2” вже не одноразове комюніке, оскільки потреба у подібних матеріялах зростає пропорційно до контркультурної фашизації молодіжного середовища. Саме тому ми важаємо за необхідне відслідковувати і публікувати у всесвітній мережі Інтернет електронні адреси щодень зростаючої ксенофобної спільноти. Читати далі »

Педагогіка пригноблених. Частина перша

Додано 6 листопада 2004 р., Mazepa

Пауло Фрейре

Хоча проблема гуманізації з аксіологічної точки зору завжди була центральною проблемою людства, нині вона набуває характеру невідкладної справи. Прагнення до гуманізації самою своєю суттю передбачає визнання дегуманізації не лише як онтологічної можливості, а і як історичної реальності.

І тільки-но індивід усвідомить масштаби дегуманізації, він (чи вона) може поставити питання: а чи є гуманізація життєвою можливістю? В історичному процесі, у конкретному об’єктивному контексті й гуманізація, і дегуманізація є можливими перспективами для людини як недосконалої істоти, що усвідомлює свою недосконалість. Читати далі »

Декалог українського комунітариста (між Міхновським і Майстренком наша правда й сила)

Додано 6 листопада 2004 р., Mazepa

Д. Зелений, „Бриколяж — Київ”

Одна, федеративна, соціальна українська держава від Сяну й до Дону — національна Республіка робочих людей — наший суспільний ідеал. Нехай кожна українська дитина знає, що третина її Батьківщини знаходиться поза межами сучасного державного кордону. Відновлення історичної справедливості почнеться з відновлення кордонів Київської Русі і відбудови Української імперії Добра. Повернути їх, а потім вже чекати на Друге Христове пришестя. Читати далі »