Автор невідомий

В своєму рухові дух реалізується і через людську особистість, і через спільноту. Найвищим типом спільноти е нація, її буття обіймає всі напрямки діяльності духу. Нація не є просто скупченням людей, поєднаних за формальними ознаками, типу мова, тип вишивки, ширина шароварів, це є інтегрована особистість, для якої людина виступає лише моментом.

Як особистість, нація має свою свідомість, волю, своє обличчя і свій шлях. Побудова інтегрованої особистості якісно підвищує рівень людини, дає їй сенс буття, спонуку і можливості реалізації. Так для людини свобода волі випливає з духовної сторони людської природи і є функцією свідомості. Національна особистість є надсвідомістю для людини, тому її волевиявлення є свободою людини. Свобода, можливість реалізації людини прямо залежить від якості національної особистості. З нацією для тебе можливі великі вчинки. Це можуть бути великі помилки, але у великих помилках більше сенсу, ніж у дрібних буденних правдах. Через націю, через інтегрування себе до надособистості ти можеш досягнути найпотужнішого духовного зриву, в якому б напрямкові він не здійснювався. Читати далі »

Red Patriot

Гурти, котрі так чи інакше долучені до розвою вітчизняного ска не чисельніші за аналогічні, в репертуарі котрих зустрічається reggi, rocabilly, streetpunk або oi!, з тією різницею, що зафарбоване етнічними мотивами ска енергійніше і частіше на слуху у відвідувачів клубних міроприємств.

Специфіка українського ска полягає у практично повній відсутності «чистих» ска-банд. Перш за все це стосується, умовно кажучи, розкручених, принаймні, на рівні певних естетично заангажованих кіл, «бандюків» штибу: «Гуцул Каліпсо» (Чернівці), «Лос Динамос» (Рівне), «Перкалаба» (Івано-Франківськ), «Нахтігаль» (Львів), «Гайдамаки» (Київ), колишніх «гадів» та низки інших. У більшості із перелічених прикладів класичне ска доповнюється такими потрібними в умовах занедбуваної русифікованим населенням предковічної стилістики, фолкльорними вставками, бубнами там, трембітами, дудками і сопілками. Чернівецькі переконують нас у тому, що їхня музика називається «гуцул-гоп (хоп), франківці — «gutsul roots», львівяни — «патріотичне», а столичні — «карпатське ска». Всі вони міксують скашну тональність і, крім «Перкалаби», вочевидь, що не тягнуть на цілком однозначне визначення «етно-ска». Різні пісні і подекуди неоднорідне оранжування відмовляють у однозначності всім, накидуваним у вигляді «мотузки від критики» моментам від ска-панківської, неофолк, реггі або (хоча дане твердження цілком на балансі окремого, і не завжди досконалого критичного слуху) — місцями неосвінгівської (принаймні такими видаються окремі куплети у «Гадюкіних») естетеЇстики від духових. Тут ідеться про «інтелектуальну музику» кінця двадцятого і небажання прив’язуватися до кимось придуманих напівмертвих слів. Читати далі »

Степан Наливайко

На те, що наші Трипілля та Халеп’я знаходять паралелі у близькосхідному ареалі, дослідники вже давно звернули увагу. Ось що пише про це, зокрема, український учений О.С.Стрижак: «…і досі залишається без відповіді питання, коли і в який спосіб близькосхідні топоніми типу Тріполі (колишня Фінікія, сучасний Ліван) і Халеб (варіант Алеппо в сусідній Сирії) перекочували, за О.С.Соболевським, на територію Середньої Наддніпрянщини, де (сучасний Обухівський р-н на Київщині) а ними перекликаються назви сіл Трипілля… та Халеп’я… на однойменній річці».

Спорідненість цих обох ареалів підтверджують також археолоґічні факти. На думку дослідників, до скитів, тобто в бронзовому віці (приблизно 3 — 2 тис. до н.е.) Північне Причорномор’я населяли індоорійські племена, які розмовляли пракритами, саме діалектами, на основі яких пізніше склалася мова жерців і священної літератури — санскрит. Археолоґічну культуру цього населення називають катакомбною), а територія, зайнята катакомбниками, простяглася від Кубані та Нижньої Волги до Дніпра, а тоді вузьким язичком до Нижнього Дунаю, Схожу культуру бронзового віку виявлено останніми роками в Середній Азії: тут вона тягнеться смугою від Північного Прикаспію через Приаралля до Таджикистану й Афганістану, де вже поруч і Індія, що так важливо для нашої розмови, могили бронзового віку є і в Палестині та Фінікії, біля витоків Єфрату та в Південно-Східному Прикаспії. Причому фізичний тип похованих у цих трьох ареалах надзвичайно схожий. Читати далі »

ТКЦ «Дніпровська дивізія»

Скоро вибори і нам знову обіцятимуть «золоті гори». Бюрократи, буржуї і партократи лізтимуть із шкіри, випробовуючи на нас недолугі «піари» і будь-що намагаючись отримати омріяні поколіннями «бізнесменів від влади» портфелики.

Ми ходили на вибори, вдягаючись як на свято, і кожен, без перебільшення, питав себе через місяць-два — «Для чого то було мені?». Що змінилося, починаючи з часів попередніх царів, що дали нам їхні сатрапи, і на-біса ми мерзли на славної пам’яті Майдані? Кожен, хто бодай раз на тиждень вмикає загальнодоступний зомбатор і дивиться остогидлі новини, вкотре переконується у тому, що «доброї» ВЛАДИ не буває! Як не буває чесних керівників, прозорої роботи місцевих органів, «міліції з народом» і щедрих працедавців. Ці, та низка подібних думок раз по раз відвідують наші голови, і все ж, незважаючи на те, що народ знає правду про своїх бояр ми щоразу, як вівці на заклання ідемо і влаштовуємо на нові, ліпше оплачувані роботи спромігшися обдурити нас на ниві кращих, людських почуттів. Не останнє із них — довіра до отримавших мандат на право зловживати своїми повноваженнями, чия пам’ять коротка, як у склеротичної бабусі. Подумайте про це, перед тим як провести час на потрібних лише їм, виборах. Читати далі »

RUN-NL Bricolage

Перше інтерв’ю чимось подібне на перший інтим. Ті самі збиті фрази і не зовсім доречні слова. Неправильні слова і тікаючі щосили заглавні думки. Спроби наздогнати їх і жлобське бажання не опростоволоситись, переслідують і, як твердить статистика, частенько збивають з ніг тих, хто по тому надолужує втрачене у порадах журналів типу «Наталі», надуманих комплексах, пасивному гомосексуалізмі або імпотенції. Постараємось не набути жадної із цих, у нашому випадку інтелектуальних хвороб, і відбитися від зливи кинутих у власному напрямку списів у вигляді питань. Читати далі »

Red Patriot

Перед смертю «Бриколяж» розродиться. Про це свідчить тривале запліднення, і важке як у засинаючої риби дихання. Ми не змогли (а можливо і не схотіли) піти далі і спробувати друкувати його на папері, і зараз лізтемемо назад, туди, де наші інтелектуальні гетто, кілька пляшок пива на вихідних, трохи вітчизняного ска, нескінченні кухонні суперечки, анонімний захист у вигляді e-mail і (спробуємо показати це нижче) зародки локальних автономістських ініціатив, чиє гасло: «Голосуйте за отамана Зеленого — мертві не обдурюють!» стануть леймотивом наступної концепції.
Зараз там пустеля Гобі. Проте «урлу» зарегано і хостинг також. А отже фундамент до нового карткового будинку закладено.
…Люсі Вайт з її «будівництвом народних спільт» усміхаєтся і втягує у себе солодкий ментоловий дим…
Отже: назва — Трипільський культурний центр «Дніпровська дивізія» (скорочено: ТКЦ «Дніпровська дивізія») Читати далі »

Red Patriot

… прийде. Це не голослівне твердження, оскільки все залежить від того, кого саме ми розуміємо, користуючи із цієї білоруськомовної аналогії. Любителям копирсатися у грунті легше, адже картопля перманентно присутня у їхньому понятійному апараті. Більше того, кожен, хто бодай раз мав за щастя видлубувати поховані під видом померлих навесні і замаскованих у чорноземну багнюку псевдоцибулини, знає, що хитрішої за неї городини годі шукати. Вона як той самурай лізе під лопату, ріже себе навпіл, прагнучи будь-що переховатися у схроні під назвою «льох», замість потрапити на пекельного вигляду і температури сковорідку. Читати далі »