Роман Гук

Над Сяном лежать чотири міста — Лісько, Сянік, Перемишль та Ярослав. Річкою тече тільки одно з них…

* * *

- Народе, ідемо, — сказала Маріанна Яра й вивела з підпільних структур свого помешкання молодих осіб — „штук” дев’ять. Народ валить сходами вгору, обминає ріг дому, на ґанкові запалює три свічки, бере захисно в долоні, стукає у двері: „Вставай, пане-брате, бо вже біла днина”… Як завжди пан-брат… владика Адам сам відчиняє для співу двері Сянока. Дівчата закутані в хустки-плетениці й кожушки (тільки вони знають, як можна так споріднитися пухнатим одягом з пухнастим снігом) ввійшли в його дім по благословення колядувати. Десяток постатей став півколесом у розі — супроти півколеса ікон на стінах. Молодість колядників — „старість” ікон, життя перших — у співі, життя других — у очах, між ними владика Адам роками свого життя поставлений між життям та іконою. „Щедрик-щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка”… — стали собі щебетати Юрчишини, Ярі, Патуляки, владика усміхався й нишпорив по кишенях заплату… Читати далі »

Трой Саузгейт

«Одного дня стічні води міст очистяться, перетворяться на річки і напоять землю, яка народить для людей добру їжу. Одного дня лососі знову плаватимуть в Темзі; людська праця стане творчою та радісною. Одного дня душа людини, що протягом сторіч пригнічувалась боротьбою за виживання, яскраво розкриється під полуденним сонцем” —  Генрі Вільямсон . Читати далі »

Майкл Уокер

Поява цієї книги англійською мовою у 1993 році, а у 1995 у м’якій обкладинці німецькою, у видавництві Fischer Verlag, вказує на те, що люди все більше і більше усвідомлюють проблематичний характер McDonald’s. Починаючи із 70-х років, відколи почали рекламувати Big Mac, він отримав своїх критиків.

Культурно-консервативну критику очолювала французька Нова Правиця (Nouvelle Droite) сімдесятих, коли заклади, де подавали бургери стали своєрідним символом Заходу, а якщо точніше, символом американського способу життя (American Way of Life), який підривав і у підсумку руйнував всі органічні культури, замінюючи їх модерністичною псевдокультурою. Ліві критикували McDonald’s за експлуатацію робочої сили — Роланд Макдональд не прихильник профспілок. Зрештою, критикували McDonald’s і з екологічної точки зору, адже кажуть, що саме завдяки McDonald’s руйнуються тропічні ліси Пд. Америки і саме McDonald’s сприяє вживанню м’яса, продукованого у жахливих умовах птахофабрик і масових боєнь. Довготривалий судовий процес „McLibel” став своєрідною рекламкою зелених активістів у Лондоні, які ретельно готували свої звинувачення. Читати далі »

Трой Саузгейт

Загроза азійської колонізації. Націонал-анархісти відомі своєю підтримкою мусульманського руху. Ми не приховуємо наших симпатій до Ісламського руху опору (ХАМАЗ), Лівійської джамахерії, Ісламського джихаду та інших подібних проявів войовничого анти-сіонізму.

Але, необхідно усвідомити, що ми, перш за все, підтримуємо вищеназвані організації за їх революційність, а не тому, що вони створені під впливом ісламу. Наша підтримка випливає з прийнятої доктрини — думай глобально та дій локально. Ми залюбки співпрацюватимемо з мусульманами задля досягнення спільної мети, якщо вони провадять свою боротьбу в традиційно мусульманських регіонах світу. Читати далі »

МЛ “Бриколаж”

Читати далі »

Святослав Лютий

Факт спадковості, тобто факт того, що задатки предків передаються нащадкам, не зможе заперечувати ніхто. Це знали й наші далекі предки, але переконаність в силі спадковості була послаблена в результаті вторгнення в Європу східних ідеологій, з упором на роздвоєння душі і тіла.

Розвинулась думка, що спадковість впливає тільки на фізичну, але не на духовну сферу. Наша мета збігається з метою будь-якого здорового народу — піднесення людини, причому людини, що має єдність душі й тіла. Йдеться про те, що би дати нашій Нації зразок для добору: людину українського типу з фізичними і психічними якостями, гідними спадкування. Нація може утриматись на певній висоті або досягнути її, якщо вона відчуває тяжіння до цього зразку. Такий зразок для добору вважають своєю метою тваринники. І ми не можемо соромитись того факту, що для людей дієві ті самі закони життя, що й для тварин. Читати далі »

Святослав Лютий

В науковій та публіцистичній літературі неодноразово порушувалась тема походження і антропологічних відмінностей українців і росіян. Нашою метою є чітко визначити віхи расової історії та сучасні відмінності у фізичному типі згаданих етносів.

Раса — це велика група людей, яка об’єднана генетичними ознаками, що зумовлюють її фізичний тип (комплекс морфологічних ознак), а також, що не є однозначним — психічні особливості. Представники певної раси завжди відтворюють собі подібних. Одразу треба зазначити, що не існує народів чистої раси, і майже всі народи є результатом расового змішування, хіба що в різних пропорціях. Також не треба плутати расу і етнос, ці поняття не збігаються і тому не існує „арійської”, „семітської”, „германської”, „слов’янської”, „фінно-угорської” та інших рас. Все це лише мовні поняття, а раса — насамперед біологічне. Читати далі »

Святослав Лютий

Із приходом до влади в Росії Путіна, в ЗМІ активно заговорили про „відновлення великодержавної ідеї”, „імперську політику Росії”, „націоналізм” тощо, і саме з наголосом на пов’язану з цими змінами тенденцію „зміцнення РФ”, яка ніби-то простежується. Але чи справді це є так? Бажання величі та експансії є цілком природнім, проте, воно не відображає реальних потреб й інтересів Росії, зважаючи на її сучасний стан. Читати далі »

Карівець Ігор, “Бриколаж - Львів”

США все рівно, якою буде Україна: російськомовною чи україномовною, аби до влади не прийшли націоналісти. Американцям ходиться про рівноправність всіх націй, які проживають в Україні. Тому вони так завзято захищають права національних меншин в Україні.

Американці не будуть поспішати із прискоренням реформ в Україні; вони та ЄС не будуть тиснути на уряд і президента. Їх влаштовує такий стан речей в політиці та економіці, який склався в Україні тепер. Мова йде про те, що американці, а разом з ними і олігархи, і комуністи, і пострадянські бюрократи, зацікавлені у все більшій реґіоналізації України. Кожний реґіон, чи територія, буде мати свою „спеціалізацію”, в яку вкладатимуться зовнішні і внутрішні інвестиції (за дванадцять років незалежності в Україну надійшли інвестиції у розмірі 4 млрд.$. Для порівняння: в Польщу, за той самий період, 50 млрд.$!). Росіяни також не пасуть задніх і саме їм надає пріоритету незалежна держава, коли йдеться про приватизацію прибуткових галузей господарства України. Читати далі »

Андрій Підпалий

Проблема українсько-російської ворожнечі полягає не лише в мільйонах знищених росіянами українців, але взагалі в питанні свободи та імперії — тобто імперії як чіткої системи підкорення, знищення людської цінності заради величі структури.

Свобода є пошануванням до будь-якого життя незалежно від його місця у вигаданій ієрархічності. Новітнє українське відродження, як відродження однієї з найжорсткіших сутностей ідеї європейської свободи біля азіатського впокорення, не-існування ЛЮДСЬКОГО як вільного вибору, як відображення СВОБОДИ ВСЕСВІТУ (інша межа, наприклад, скандинавський досвід вільної екзистенції півночі (на межі з небуттям) — а межі завжди радикальніші, ніж середина), починається одночасно з Великою Французькою революцією. Український республіканізм тоді отримав нове дихання від європейського романтизму, одночасно опираючись на козацьку визвольну інфернальну межову контркультуру. Тобто став таким собі якобінським вістрям списа Європи-Вільної. Росіяни це чітко усвідомлювали: навіть у замовній поемі Пушкіна „Полтава”, як показує структуральний аналіз стилістики, який зроблений Ю. Лотманом, (зазначу, зовсім не українцем) засвідчив, що українці виписані романтичною естетикою (тобто естетикою визволення), а росіяни класицистичною, тобто суттю імперськості (велич поневолення в чіткості імперії). Я не торкатимусь української поезії як речі загальновідомої, наведу ліпше слова Лотреамона, останнього романтика у французькій поезії: „Нема видовища величнішого, ніж знищення імперії,” — це написано у відповідь класицистичній доктрині про величність імперії. В свій час українці пережили власний імперський проект — Київську державу, наслідком якої стало породження такого монстра як російський імперіалізм, який, в свою чергу, проводив політику геноциду в Україні (своїй колишній метрополії ). Тому українці не бажають бути імперіалістами за будь-якої ціни. Отже вони, природньо, хочуть прагнути свободи, а тому і руйнації імперій, як загрозам українському етносу. Через це протистояння України Росії є тривалим і не може бути зупиненим. Читати далі »