Протягом кількох місяців 2001-2002 року на форумі малоросійського сайту „Украинские страницы” (
http://www.ukrstor.com/forum/
) відбувалась певно найбільша і найцікавіша інтернет-дискусія по фіно-руській тематиці. З українського боку в дискусії брали участь головним чином Ростислав Мартинюк („Рост”, м. Суми, Україна), Олена Дунаєвська („ПМ”, м. Париж, Франція), Євген Герасименко („Кріт”, м. Петропавловськ-Камчатський, Камчатка). Малоросіян представляли автор сайту Андрій Чубріков (м.Відень, Австрія), „Рольд” (м. Франкфурт, Німеччина), Віктор Захаров (м. Донецьк, Україна), „Конрад” (м. Київ).
Читати далі »
Століття іноземного панування не пройшли для України безслідно: асиміляційна політика Російської імперії, а потім СРСР утворила тип малоросіянина, хохла — людину духовно скалічену. Політика ж влади у сучасній Україні підкріплена ліберальним споживацьким світоглядом сприяє лише поширенню і затвердженню модерного малоросійства у свідомості українців.
Читати далі »
Що таке ідентичність (тожсамість)? Для чого вона? Чому її необхідно оберігати? На ці запитання дає відповідь невеличкий Маніфест етноплюралізму, написаний польським публіцистом Ярославом Томасевичем.
Людина має природну необхідність ідентифікувати себе з якоюсь групою. Одну частину своєї особистості ми витворюємо самі, решту приймаємо від інших людей у формі культури. Викорінена людина, тобто людина вирвана з притамонної своїй спільноті культури, є загублена у світі, подібна акультурація збіднює її особистість. Не маючи опертя у культурі — збірній ідентичності — вона легко піддається маніпулюванням влади і бездумно кориться моді.
Читати далі »
Балканські країни є прикладом наївності та сліпої віри в благочинність Нового світового порядку. Після тринадцяти років вони все ще вірять в добрі наміри Вашингтона і Брюсселя, в Євроатлантичну інтеграцію, як вирішення всіх проблем, і строго наслідують західних вчителів, оскільки вони вважають, що тільки так можна отримати доступ до європейської родини.
Читати далі »
Після раптового та непередбачуваного падіння Радянського Союзу, ліві сили західного світу відчули кризу ідентичності. Те, що вони не могли більше проклинати Захід та прославляти Радянський Союз, стало ударом в самісіньке серце для західних соціалістів та комуністів. Ще болючішим було відкриття багатьох помилок, яких допустився Радянській Союз та інші держави Варшавського договору.
Читати далі »
„Партія Чорних пантер для Самозахисту” була заснована в жовтні 1966 року в Окленді, Каліфорнія, Хьюї Ньютоном та Бобі Сілом. Назва була пізніше скорочена до „Партії Чорних пантер”. Її ідеї почали швидко поширюватися серед міських чорних гетто по всій країні.
Влітку 1968 Девід Бразерс створив підрозділ Чорних пантер в Брукліні, район Нью-Йорка; через кілька місяців, за сприяння, Лумумби Шакура пантери з’явилися в Гарлемі. Я приєднався до гарлемських пантер восени 1968 року та виконував обов’язки фінансового розпорядника до свого арешту 2 квітня 1969 року, коли уряд розпочав загальнонаціональну атаку на пантер. Поліцейське керівництво влаштувало збройні напади на офіси та помешкання пантер в Філадельфії, Чикаго, Омасі, Денвері, Нью-Гейвені, Сан-Дієго, Лос-Анджелесі та інших містах, вбиваючи одних пантер та арештовуючи інших.
Читати далі »
Якщо ми поглянемо на історію німецьких лівих до 1914 чи, навіть, 1900 року, то відкриємо для себе самобутню соціалістичну культуру робітничого класу, до творення якої причетні багато пролетарських митців і філософів. Як не дивно, ліві історики 70-тих років здебільшого ігнорували рух, який у 1933 році, у рік приходу до влади Гітлера, нараховував у свої лавах більше мільйона активістів, які належали до соціал-демократичної, соціалістичної чи комуністичної партій.
Читати далі »
Ми потерпаємо за відсутності національної церкви і від експансії чужоземної. Ситуація настільки гнітюча і факти настільки очевидні, що ліпше молитися як останній протестант вдома, а ніж іти до „канонічної”, „святої” і „єдиноможливої”.
Аналогічним, чи, як мінімум, подібними настановами борються (а частіше просто керуються) вітчизняні ретро-націоналісти і інші „революціонери від шаровар”.
Читати далі »
Андроґенні студії необхідні для відродження української культури. Така необхідність обумовлена пригніченістю на початковій стадії розвитку дитини чоловічої статі, пізніше хлопчика, юнака і, нарешті, сформованого неповноцінного чоловіка, який прив’язаний до чуттєвої вітальності, прив’язаний до матері, який не здатний самостійно вирішувати.
Читати далі »
МЛ „Бриколаж”: Доброго дня. Розкажи рохи про себе і датських націонал — анархістів, будь-ласка.
Привіт. Мені двадцять років і мешкаю я у Данії. Щодо політики, можу сказати, що політично свідомим став дуже рано. Я завжди відчував, що цей світ керується цінностями матеріалізму, індівідуалізму, глобалізму, централізацізму та конформізму. Звичайно, ці цінності також мають певний сенс, проте їх домінування формує холодне та антилюдське суспільство. Я завжди вважав, що потрібен рух, який би опонував подібному станові речей, беручи на озброєння цінності духовності, колективізму, автономністі, децентралізації та розмаїтості, прагнучи побудови більш збалансованого суспільства.
Читати далі »