Д. Зелений, „Бриколяж — Київ”

Улюблений комік українських нонконформістів справа Корчинський Дмитро як там його закликає до опозиції. Закликає до „правої”, „православної”, „панславістської” і насправді дуже полемічної. Їі спірність лежить у здатності Корчинського до розплодження революційних за своєю неправдивістю теревенів, серед яких: „мрія про Велику Україну”, „православна революція” і боротьба (а точніше експот цієї ідеї у новомодних лимоновців, як такої, що існує здебільшого у головах третьоримських двоголових орлів) з провісниками неслов’янського і навіть не „вєлікоруского” нового світового порядку — янкі-грінго-америкосами. Він любить закликати і робить це досить часто. Настільки часто, що навіть непідготовлений конспіролог, придивившися уважно віднаходить елементи трохи упередженої періодичності, тобто роботи. У кожного вона своя і добре, коли є. Читати далі »

Тім Мей

У сучасному світі цей спектр присутній, це крипто-анархічний спектр. Ком’ютерні технології знаходяться на межі, коли вони зможуть забезпечити здатність індивідів і груп зв’язуватися і взаємодіяти між собою повністю анонімно. Двоє суб’єктів можуть обмінюватися повідомленнями, мати бізнес, заключати електронні контракти коли завгодно, при тому не знаючи Справжнього Імені або юридичного статуса іншого. Мережеві взаємодії не відслідковуватимуться, оскільки обмін пакетами та використання зашифрованих протоколів виступатимуть майже повною гарантією проти втручання. Що стосується ділових стосунків, відмітимо, що часто репутація важливіша, аніж навіть сьогоднішня оцінка кредита. Ці події повністю міняють природу урядового регулювання, здатність обкладати податками і керувати економічними операціями, здатність зберігати інформаційну таємницю, а також міняють природу довіри та репутації. Читати далі »

Stem, „Націоналістичні бригади”, м. Рівне

Ми вирушили у похід. Позаду — традиція поразок, зрад і розчарувань. Попереду — дорога у невідомість. Ми відкинули буржуазну мораль сьогодення і актуалізували цінності українського „золотого віку”: войовничість, арійський традиціоналізм, ієрархізм, первісний комунітаризм. Наша мораль — націоналістична аморальність людини чину. Все для України, нічого крім України, Україна понад усе! Читати далі »

Ален де Бенуа

Коли стикаєшся з політичною та економічною полемікою, яка зараз розгортається на Заході, найперше визначення, що спадає на думку, це тотальність. Ми опинилися перед тотальною полемікою. Я маю на увазі не те, що вона має тоталітарний характер (хоча тоталітарна спокуса, на жаль, часом таки існує), але те, що вона дедалі більше стосується як до сфер власне „політичних”, так і до сфер, які раніше прийнято було вважати „невтральними”. Річ у тім, що ще нещодавно різноманітні фракції та партії протистояли одна одній лише в суто політичних питаннях (коли йшлося про соціяльні інститути, систему управління, економічну систему), тоді як инші фундаментальні галузі суспільного життя становили предмет консенсусу. Питання про сім’ю переглядалось рідко, не ставилась під сумнів важливість школи, медицини, психіятрії і т. ин. Врешті, вважалось, що згода може і повинна базуватися на наукових істинах, тобто на істинах, набутих шляхом логічної дедукції або шляхом експериментального методу. Тепер ситуація цілком змінилась, і ми зікнулися з тим, що предметом дискусії є не лише певні форми влади та управління, але і базові структури самого суспільства: „очевидність” викривається як „конвенція”, крок за кроком проголошується, що немає різниці між чоловіками та жінками, що авторитет батьків перед дітьми нічим не виправданий, що психічно хворі – нормальні, а нормальні люди – божевільні, що медицина частіше робить хворих, ніж лікує їх, врешті, що наукові факти не повинні розцінюватися відповідно до ступеня їх правдивости, а відповідно до особливого роду „істинности”, тобто відповідно до їх бажаности з точки зору модних ідеологій. Читати далі »

Автор невідомий

Крістіан Буше був Національним Керівником „Resistanse” – французської націонал-революційної групи. Зараз – голова „Ордену Східних Тамплієрів”, найвідоміший серед послідовників Жана Тіріара і один з провідних теоретиків сучасного французського націонал-більшовизму. Наступне інтерв’ю вперше опубліковане в Англійському Альтернативному журналі. Читати далі »

Карл Гайнц Рот

Новий класовий суб’єкт. Незважаючи на організаційно-політичні недоліки, новий класовий суб’єкт упродовж двох десятиліть проглядається усе чіткіше. На периферії безземельні і селяни-робітники з честю вийшли з глухого кута поміщицького землеволодіння й економіки самозабезпечення і вимагають від старих і нових панів власного права на життя. Ця нова поведінка вражає всіх, хто приїжджає до них у село й до їхніх помешкань зі сталевих листів у масових поселеннях чи бере участь у їхніх зборах. У боротьбі за землю і воду, гарантований мінімальний заробіток і достатній для існування сімейний дохід, основи нових базисних профспілок і «громадських центрів» часто закладалися жінками. Тут виступи безземельних і сільськогосподарських робітників проти поміщиків, сільських капіталістів і патронів «індустріяльних плантацій» знаходять свій тил. Коли поміщики в Утар-Прадеші спільно з місцевими поліцейськими намагаються придушити страйки з вимогами гарантованої мінімальної зарплати, що проводять представники нижчих каст і ті, хто не належить до каст, убиваючи і ґвалтуючи «некастових» жінок або коли політичні керівної групи Чорної Африки, що юрбою осаджують міжнародні допомогові фонди, відповідають на нову активність знизу «етнічними» громадянськими війнами, їхні варварські дії з усією ясністю демонструють силу нового периферійного класового суб’єкта. За допомогою інструментів крайнього насильства і приниження периферійні еліти намагаються відновити настрої апатії і покірности в експлуатованих, щоб задушити в зародку соціяльно-революційні вимоги землі і волі, що поширюються. Читати далі »

SHARP — Tallahassee (Florida)

Расизм — це віра у те, що одна расова популяція обов’язково вища або, відповідно, нижча, за іншу. Треба сказати, це дуже сильна форма серед існуючих забобонів. Перші вчені вірили що расові упередження складають природню частину нашого біологічного єства. Після майже століття досліджень більшість вчених сходиться на думці, що расові упередження є, здебільшого, соціально надбаними і не останню роль у цьому відіграють такі багаточисельні фактори, як індивідуальність, культура, групові конфлікти, котрі роблять свої внески до упереджень і дискримінації. Читати далі »

Айдан Ренкін

Нова тривожна тенденція починає з’являтися у „Перших Світових” містах та місцевих громадах. Це тенденція, котра полягає у зміні правильності освіти, оскільки книжки зникають зі шкільних поличок.

Це відбувається не через скорочення фінансових видатків, але через спалахи „політичної коректності”. Викладачі вилучають із бібліотек книги про воєнних героїв, дослідників, мисливців і завойовників, обгрунтовуючи це описаними в них стосунками, що засновувалися на „расизмі”, „імперіалізмі” та „ксенофобії”. Відбувається відчуження чоловічої частини учнів від школи і школи від суспільства, в цілому. Піддаючи цензурі, „прогресивні” педагоги послаблюють позиції місцевих культур, замість того, аби посилювати їх, додаючи нових відтинків до знань. Така робота набуває антиосвітніх рис. Це підриває традиції, замінюючи їх порожнечою, що складається з цинізму, нігілізму та відчуття образи. Читати далі »

Автор невідомий

В той час коли мас-медіа фокусують свою увагу на німецьких НС-скінах, ліві та антирасистськи налаштовані залишаються поза увагою. Мода на них розвивається і границі дещо затираються. Нещодавно вночі Стеф і кілька її друзів пили пиво в її ж берлінському помешканні. Довкола будинку валялися порожні пивні пляшки, а реггі спокійно грало на задньому плані. Читати далі »

Саш К.

Я не перекладаю чужих інтерв’ю, оскільки дещиця свого завше ліпша за хмару чужого. Не перекладаю, коли не знаю мови або не маю електронної пошти потрібного мені реципієнта. Сьогодні я зробив виняток, позаяк люблю білорусів, їхню мову і нашу свободу. Одну для двох, автентичних, немосковських і неординських, відзеркалених у світлі колонізованих люстерок, Русей. Ми мали її при „литовцях” і чуємо у текстах першого білоруськомовного панк-гурта „Провокація”. Читати далі »