Павлюк Коновальчик

Передумови виникнення анархізму. Велика Французська революція 1789 — 94р., знищивши феодально-абсолютиський лад, вперше за історію проголосила і використала на практиці принципи політичних свобод, демократичних прав людини і громадянина, суверенітету нації, давши поштовх потужному розвитку прогресивної думки в Європі. Разом із тим, революція розчистила дорогу для розвитку капіталізма, котрий, у свою чергу, породив нові соціальні реалії в середовищі європейського суспільства. Читати далі »

Автор невідомий

Ми зібралися з різних частин світу і приїхали до Мадриду, щоб захистити суспільство, в якому свобода, справедливість, рівність та солідарність дозволять нам жити в мирі з иншими людьми і з нашою планетою. Ми хотіли б заявити громадськості про наше переконання, що збудувати такий світ можливо. Ми закликаємо всіх лібертаріянців світу скрізь організовувати міжнародні об’єднання, які збудять соціяльний спротив проти капіталістичної глобалізації і, тим самим, створять ідеальну основу для соціяльної революції. Читати далі »

Олексій Мацука, політолог (м. Донецьк)

У травні 1945 року провід ОУН був розділений воєнними подіями на дві групи: одна діяла в Україні, друга опинилася в центральній Європі, головно в Німеччині. Друга група розпочала зовнішньо-політичні заходи для допомоги Україні.

Спочатку акції велись через Закордонне Представництво Української Головної Визвольної Ради (ЗП УГВР). В тому ж 1945 році Степан Бандера, що мешкає в Німеччині, видає інструкцію для провідних членів ОУН в Західній Європі, визначаючи, що між найважливішими завданнями є «акція за одноцілим фронтом антибільшовицького блоку народів». Бандера опрацював окремий розділ «Акція за Антибільшовицький блок народів». Читати далі »

Жіль Дове

Колективізація чи комунізація? З часів Першого Інтернаціоналу анархізм протиставляв суспільне привласнення засобів виробництва соціял-демократичному одержавленню. Обидва погляди виходили з тієї самої вимоги суспільного управління. Але проблема полягала в тому, чим керувати. Звичайно, те, що соціял-демократія робила зверху і б’юрократично, іспанський пролетаріят здійснював знизу, озброєний, на основі взаємної відповідальности, вириваючи землю і фабрики з рук меншости, що спеціялізувалася на організації й експлуатації инших. На відміну від співуправління у вугільній промисловості, встановленого соціялістичними чи сталіністськими профспілками. Проте той факт, що виробництво свого матеріяльного життя бере у свої руки колектив, а не держава чи б’юрократія, ще не означає сам по собі розриву з капіталістичним характером цього життя. Читати далі »

Д. Зелений „Бриколяж — Київ”

Незвичний для пересічного вуха термін. Більшість „задвинутих” на біляідеологічних реаліях сприймають лише біполярні гносеологічні побудови типу „патріот — космополіт”, „націоналіст — інтернаціоналіст”, „фашист — антифашист” і тому подібне. Проблеми їхнього сприйняття залишаються особистою психостатевою характеристикою і все було би нічого, якби у вказаних рамцях мислило менше 100% процентів. Читати далі »

МЛ „Бриколяж”

Текст даного інтерв’ю написано перед подіями, під час котрих ми мерзли на Майдані і вдумувалися у перші прояви так званої „південно-української” тожсамості. Відповіді писалися пізніше. Воно не містить даного питання і стосується ще одного, на разі культуртрегерського, а у майбутньому – побачимо - північноросійського сепаратиського (у своєму антимосковстві) проекту – „Інгерманландія”. Читати далі »