Хорст Малер

Хорст Малер (Horst Mahler) — известный немецкий адвокат и общественно-политический деятель. Некогда являлся главным идеологом знаменитой немецкой леворадикальной марксистской группировки Фракция Красной Армии (RAF), на счёту которой несколько громких терактов и демонстративных убийств. Малер более 10 лет провёл в тюрьме, будучи осуждённым по делу RAF как один из её лидеров. После объединения Германии неожиданно переходит из ультра-левого в право-националистический лагерь, по-новому осмысливая результаты общественного движения 68-го года. Вместе с «гамбургским Марксом» Р. Оберлерхером (некогда лидером левого Союза немецких студентов, впоследствии перешедшим в лагерь национал-марксизма) подписал по этому поводу специальное Каноническое Заявление, где известные события трактуются как этап национальной революции — борьбы за освобождение национального труда. Читати далі »

Уладзімер Роўда

Глябальны пераход да дэмакратыі, які пачаўся ў сярэдзіне 70-ых гадоў ХХ стагодзьдзя, і, асабліва, палітычныя й эканамічныя пераўтварэньні ў краінах Усходняй Эўропы й былога СССР, прыцягваюць пільную ўвагу да праблемы нацыяналізму й ягонай ролі ў гэтым працэсе. Многія сучасныя дасьледчыкі зь лібэральнага й сацыял-дэмакратычнага лягераў лічаць, што выбух нацыяналізму й распад раней устойлівых фэдэратыўных дзяржаваў у гэтым рэгіёне плянэты ствараюць пагрозу дэмакратызацыі, узводзяць новыя непераадольныя бар’еры між стабільнымі сыстэмамі Заходняй Эўропы й непрадказальнымі этнацэнтрысцкімі дзяржавамі Ўсходняй і Паўднёвай Эўропы. Звычайна ў якасьці прыкладаў нэгатыўнага разьвіцьця падзеяў прыводзяць былую Югаславію, а таксама новыя незалежныя краіны, якія ўтварыліся на руінах Савецкага Саюзу. Читати далі »

Х. Селін

В сучасній політиці і, особливо в частині радикальних змагів ситуація дисконекта у стосунках лідерів і їх послідовників явище, на загал, розповсюджене. Спочатку відносини між ними подібні до процесу самоспокушання: охоплений нестримним ентузіазмом послідовник бачить свого лідера у статусі Великої Білої Надії.

Він проектує на нього деякі якості і приписує характеристики, не обов’язково притаманні лідерові. Послідовник прагне увірувати в ідею Великого Чоловіка і жити, опосередковуючись через нього. Читати далі »

Ірена Карпа

Одне із принципових Бриколяжевих завдань полягає у вирівнюванні дуже асиметричного радикального дискурсу, в першу чергу у його українських соціал — націоналістичних версіях і не в останньому ліці — у гендерному. Хвиля, котру піднімала пані Забужко докотилася до першого, сконструйованого патріархальними шовіністами — критиками хвилеріза, де потихеньку у бозі і спочила. Читати далі »

Проф. К. Скот-Літлтон

Сутність індоєвропейської ідеології, що випливала зі специфічних соціальних ознак протоіндоєвропейської етнічної спільноти, зводилась до трьох фундаментальних принципів: збереження космічного і юридичного порядку, прояву героїзму, і сприяння добробутові. Кожен з цих принципів формував підґрунтя того, що Жорж Дюмезіль визначив як функцію, що є складним цілим, включаючи в себе одночасно і сам ідеологічний принцип і його прояви в ряді давніх індоєвропейських соціальних і міфологічних систем. Читати далі »

Робер де Ерт

В певних колах розгорнулося заплутане і дещо смішне обговорення питання хто є нашим «головним ворогом». Ті, хто беруть участь у цих обговореннях, регулярно роблять дві помилки. Перша полягає у тому, щоб вірити, що головний ворог – той, кого ненавидимо понад усе, той, до кого відчуваємо найбільшу дистанцію чи маємо найменше подібностей. Помилка методу, затаврована у свій час вже Мао Цзедуном. Правда простіша: серед усіх можливих ворогів головний ворог - лише той, хто володіє найчисельнішими засобами для боротьби з нами і здатністю нас примушувати, тобто той, хто найсильніший. З цієї точки зору справи зрозумілі – головний ворог, в політичному і геополітичному плані – це Сполучені Штати Америки. Читати далі »

Автор невідомий

„Придивившися, Ви відмітите дві, досить протилежні складові у японській культурі або японських характерах. Одна із них це елегантність, а інша — брутальність. Інколи вони поєднуються і то досить сильно. Це поєднання далеко не механічне і не системне, як у прикладі з нацистськими звірствами. Я думаю, що наша брутальність є похідною від фемінного аспекту нашого єства, а елегантність — збудження. Інколи ми занадто чуттєві у тому, що стосується елегантності, відчуття прекрасного або естетичної сторони. А інколи вони втомлюють нас і нам потрібен вибух, котрий звільнить нас від них. Мені не подобаються уявлення про японську культуру, котрі зводяться лише до квіткових композицій і культури виду „мир/любов”. Я переконаний у тому, що у нас є ще сильна воїнська позиція” —  Юкіо Місіма . Читати далі »

Павлюк Коновальчик

М. Бакунін (1814-1876). Михайло Олександрович Бакунін, безумовно, ключова фігура в історії анархістської думки і анархістського руху, найвидатніший виразник анархістського світогляду як у теорії, так і на практиці. Саме Бакунін, будучи талановитим філософом, заклав основи анархізму як цілісного світогляду (а не лише як програми дій і соціалістичного вчення). Бакунін ініціював появу потужного революційного руху під анархістськими лозунгами майже по всій Європі. Нарешті, Бакунін, як ніхто до і після нього, спромігся сформулювати головний мотив анархізму — пафос бунту, безкомпромісної боротьби за визволення особи і суспільства. Читати далі »

Д. Зелений, national — leftist

І це дійсно так. Принаймні в тому, що стосується дотримання моїх мовних прав, таких „лівих”, якщо брати до уваги теорію. Нехтування культуровими правами як мінімум половини, а це кілька десятків міліонів, населення України, не зовсім правильно, чи не так? Ідеологічно, я маю на увазі. Постійний передрук з російськомовних джерел пахне перманентною історичною вторинністю, як у випадку з полемікою про статус вітчизняних соціал — демократів на початку минулого століття. Читати далі »

Наоми Кляйн

Реальность, в которой мы живем, похожа на оккупацию. Нас оккупировали, как нацисты оккупировали Норвегию и Францию во время Второй мировой войны, но наши оккупанты — коммерсанты. Мы должны вернуть себе свою страну, забрав у тех, кто оккупирует ее по поручению своих глобальных хозяев. - Урсула Франклин, почетный профессор Торонтского университета, 1998 Читати далі »