Британікус

Наперекір насмішкам літературного істеблішменту, нездатного до кінця зрозуміти благородства духу, Володар Перснів Толкіна вибрано недавно тисячами клієнтів Waterstone (мережа книжкових крамниць в Англії) як найвеличнішу фантастичну книгу двадцятого століття. Винагорода заслужена, оскільки шедевр Толкіна — це класика героїчного роману. Надихаючись європейською традиційною мітологією і любов’ю до англійського села, Толкін створив уявний світ і вигадав мітологію, яка виявилася дуже привабливою. Читати далі »

Марсель Лефевр

Мені здається, що неможливо зрозуміти ситуацію, в якій знаходиться Церква сьогодні, без звернення до історії. Повернімося на 2000 років назад, у період від кінця ХYШ ст Папи Римські Пій YІ, Пій YII, Григорій ХYІ, Пій ІХ, Св.Пій Х та Пій ХІІ були змушені боротися проти лібералізму та ліберального католицизму. Їм доводилось постійно стверджувати, що Церква — це правда, треба вірити у Церкву, бо вона — єдиний шлях до спасіння, власне єдиний шлях до спасіння, лише Церква є втіленням віри Господа нашого Ісуса Христа. Читати далі »

Степан Бандера

Український визвольний рух, мотором якого є ідеологія і концепція українського революційного націоналізму, єдиний в цілому нашому політичному житті останніх двох десятиріч, іде послідовно своїм шляхом, постійно зростає, продовжує і поширює свою боротьбу через усі величезні потрясення і зміни, що їх переживає наша Батьківщина. Він переборює всі намагання ворогів України знищити його. Читати далі »

Оксана Забужко

У своїх «Споминах» М.Грушевський із фаховою безсторонністю історика констатував, що загалом люди рідко коли відчувають справдешній історичний масштаб тих подій, котрі розгортаються їм перед очима: так, українське громадянство в 1876 р. й гадки не мало про можливий фатальний вплив Емського указу на майбутнє нації.

Коли ж у столітню річницю цієї акції (брежнєвська адміністрація обожнювала ювілеї!) з усіх шпарин полізли незліченні, великі й малі, відомчі постанови — про переведення на російську мову наукової продукції (кандидатських і докторських дисертацій — у зв’язку, мовляв, з удосконаленням роботи ВАК), про — я ледь не написала «русифікацію освіти», хоча в офіційному ідеологічному арґо це подавалось як «підвищення-рівня-викладання-російської-мови», з усіма відповідними наслідками — од поновлення дореволюційної доплати «за обрусение края» для вчителів-русистів до масового закриття «інородчеських» (в тому ж арґо «національних») шкіл та директивного перетворення мовознавства на своєрідну танатологію мови, покликану займатися головно впливами російської мови на «національні» та в належний час засвідчити природність загину цих останніх у «новій історичній спільності — радянському народові», — одне слово, коли через сто літ після Емсу відчуження народів від їхньої мови знову проголошено за послідовну урядову програму, то це вже й не сприймалося за подію, оскільки сама перманентність процесів лінґвоциду, їхня тяглість та наскрізна проникальність у всі соціальні структури робила їх масштаб малопомітним для ока самовидця. А між тим ідеться про ґрандіозний — воістину космічний — експеримент над людиною, досі не поцінований належно ні нашими (навіть найпоступовішими!), ні, скільки мені відомо, й західними інтелектуалами (цим останнім то й дивуватись нічого: відомо ж бо, що поріз на власному пальці завжди дошкуляє дужче, ніж звістка про людську гекатомбу десь на іншому континенті…). Читати далі »

Томаш Ґабісь

Вже довший час можна спостерігати зростаюче напруження у польсько-єврейських стосунках. Вони прямо чи опосередковано пов’язані з Голокостом, тобто з політикою державних установ Німецького Райху, метою якої була, згідно пануючої думки, фізична ліквідація європейських євреїв. Голокост власне є вихідною точкою, контекстом та базою сучасної суперечки. Тому цілком природно класифікувати Голокост не як історичну подію, а як подію, яка стала міфом. Голокост сьогодні розглядають не як Пунічні війни, не як політику Наполеона чи винищення місцевого населення Тасманії і т.п. Читати далі »

Боб Блек

Гі Дебор якось раз випустив книгу в плетінні з наждакового паперу. Ідея була в тім, аби книгу не можна було поставити на полицю, не порізавши сусідні. Ідея гарна, але Хакім Бей переплюнув Дебора. Він випустив книгу з наждаковим папером усередині.

Хакім Бей, божевільний суфій, Марко Поло маргінального співтовариства. Поки ми будинку мирно піддавалися впливу ентропії, він, американець, усі 70 роки провів на Сході.В Ірані він став аборигеном. Коли цього виявилося недостатньо, він перетворився в аборигена знову, цього разу в країні власної уяви, в Терра Інкогніта, морські чудовиська якої не змогли його розтерзати. Бей мріє побачити свою батьківщину на карті, на тропічному острові, на астероїді, неважливо, де. Читати далі »

Хакім Бей

(із книги «CHAOS: the broadsheets of ontological anarchism»)

Сузір’я, якими керманич править барку душі. «Якщо мусульманин зрозуміє Іслам, він стане ідолопоклонником». - Махмуд Шабестарі Елеггуа, виродливий воротар з гаком у голові і мушлями-каурі замість очей, «Чорною Сантерією» і склянкою рому - подібно Ганеші, слоноголовому товстому хлопчиську Початку, що об’їжджає мишу. Читати далі »

Субкоманданте Маркос

Добродії! Змушений почати з вибачень (як говорила моя бабуся, поганий початок). Помилка нашого департаменту Преси і Пропаганди полягає в тому, що попередній лист (від 13 січня 1994 р.) серед інших адресатів, не було передано до національного щотижневика «Просесо». Сподіваюся, «Просесо» вибачить нас за помилку» і послання буде прийнято без образ, роздратування і злопам’ятства. Читати далі »

МЛ “Бриколаж”

Доброго дня.

Добрий день.

За традицією. Розкажіть, будь-ласка, про історію появи, формування і розвитку «Молодої Просвіти» в Україні?

У 20-х роках ХХ століття при первинних осередках «Просвіти» створювалися молодіжні об’єднання, які називалися «Молодими Просвітами». Просвітяни вважали, що треба виховувати молоде покоління національно свідомим, ідейно загартованим, мати надійний підготовлений резерв. Юні просвітяни працювали під керівництвом дорослих членів «Просвіти». Їх залучали до різних видів діяльності, посильної школярам і підліткам. Читати далі »

МЛ “Бриколаж”

Доброго дня, Олесю.

Дабрыдзень, Бріколаж.

Коротко, по можливості, охарактеризуй сучасність білоруських радикальних організацій. Які з них мають місце і які дійсно працюють на благо Батьківщини?

На жаль, сытуацыя ня вельмі аптымістычная. Любая дзейсная арганізацыя падпадае пад пільную ўвагу уладаў. Зараз ёсьць такія: Читати далі »